Виставка Люби Яцків «Велика гармонія»

Іконопис Люби Яцків завжди вражав свою переконливістю. Переконливістю не лише змістовною, але також переконливістю пластичної мови та кольорової гами. Якщо у контексті сучасного іконопису можна говорити про гармонію, тоді твори Люби можна вважати найбільш доречним її зразком.

Одна з рис, що відрізняє досвідченого майстра сакрального мистецтва від здібного молодого таланту стосується власного переосмислення іконографії. Йдеться не стільки про суб’єктивне витворення власних композицій, скільки про нове розуміння, нове ставлення до іконографії давньої. Саме в цьому, на мою думку, Любі не має рівних. Вже у своїх ранніх творах вона могла сміливо потрактувати той чи інший давній іконографічний тип. Однак тепер їй вдається витворити композиції, котрі, представляючи нову іконографію, тим не менше виказують її традиційне коріння.

Ікони з новою іконографією не полишають відчуття глибокого розуміння підгрунтя: це не плоске маніпулювання стилями, традиціями. У кожному образі видно його продуманість. Досвід майстрині дозволяє їй вільне трактування іконографії, без остраху бути «надто модерним», чи надто індивідуальним.
Маркіян Філевич