Палац було збудовано до 1849 р. за проектом архітектора Фридерика Баумана на замовлення графа Костянтина Семенського, посла Галицьких штатів, дідича містечка Магерова. Його син Вільгельм Станіслав Семенський (1827-1901), перебудував палац у 1873-1877 рр. Проект розробив архітектор А. Ваґнер у стилі французького бароко.
У 1891-1894 рр. Іван Левинський та Ян Томаш Кудельський реконструювали палац, який зберіг донині свій зовнішній вигляд. Оздобленням фасаду та інтер’єрів палацу займався скульптор Петро Віталіс Гарасимович.

1856 року Вільгельм Станіслав одружився зі Софією Левицькою. І їх спадкоємець Станіслав Костка Костянтин Марія Фелікс (1864–1918) писався вже Семенським-Левицьким. Відтоді на фасаді палацу зберігся вензель S. L. Нащадки цього роду живуть зараз у Канаді.

На схід від головної брами розміщений в’їзд до стаєнь та манежу, він оздоблений двома головами коней, адже Вільгельм Станіслав Семенський був президентом Галицької комісії з вирощування коней.

У 1930-х рр. сюди перенесли з Народного дому філію української Академічної гімназії. В повоєнні часи тут була середня школа №36, згодом в палацовому комплексі розмістили спеціалізовану школу-інтернат № 102. Ліворуч від брами на стіні офіцини встановлена меморіальна таблиця, яка сповіщає, що тут у філії української Академічної гімназії навчався Володимир Щигельський (Бурлака) (1920-1949), командир УПА на Закерзонні.
Архітектура