Лекція «Життя для шахти: міста Донбасу 1950-80-их років»

Лекцію прочитає кандидат історичних наук Ксенія Пантюк. Сьогодні це «міста-примари», які зникають. А понад півстоліття тому на сході України мало не щороку виникали поселення поруч із будівництвом вугільних шахт, серед яких Добропілля, Селидове, Гірняк, Вуглегірськ, Сніжне, Шахтарськ та інші.

Ці міста мали і продовжують зберігати свою специфіку. Від самого початку їх появи вони функціонували як поселенський додаток до вугільного підприємства. Навколо «шахти-годувальниці» оберталось життя мешканців. І це таїть небезпеку – із закриттям шахти місто приречене на вимирання.

Організація міського життя зводилась до радянського гасла – «спочатку завод, а потім місто». У більшості населення цих міст сформувалась «психологія мінімалізації життєвих благ». Мешканці пристосовувались до тих побутових умов, що склалися.

Парадоксальним було те, що найбільш високооплачувана категорія робітників країни (гірники) жила в таких умовах. Специфіка розвитку шахтарських міст Донбасу в історичній ретроспективі та на сучасному етапі, порівняння із іншими промисловими містами України становить інтерес для цього дослідження.

Пантюк Ксенія – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії слов’ян Донецького національного університету (м. Вінниця). Коло наукових інтересів – міська історія. Цій темі присвячена низка робіт, зокрема, монографія «Соціально-економічні процеси у монопрофільних шахтарських містах Донбасу (1950-1980-ті роки)» (у співавторстві з Зоєю Лихолобовою).