Закриття фестивалю «Академія»

Фестиваль «Академія» закриватимуть творами М. Вербицького «Духовні твори» та Ф. Шуберта «Stabat Mater»

Виконують
Соломія Городецька – cопрано
Анна Носова – cопрано
Володимир Кудовба – тенор
Ігор Міхневич – бас

о. Михайло Вербицький (1815-1870) – український композитор, священик, громадській діяч, автор музики Національного Гімну України «Ще не вмерла Україна». Початок березня, в мистецькій історії України, позначений не тільки уродинами визначного «кобзаря», поета Тараса Шевченка, а й Днем народження композитора, автора Національного Гімну України – Михайла Вербицького, 200-річницю з Дня народження якого відзначає українське суспільство цього року. Жив він у ХІХ ст. у Галичині, з-за правління Австрійської імперії. На той час українцям, щоб отримати хорошу освіту, в т.ч. музичні навички, єдиною можливістю було навчання у Духовної семінарії. Тож Вербицький, як і його батько, був священиком. Тому значна частина творчості композитора – це духовна музика: хори та Літургія св. І. Златоустого.

ХІХ століття, «за вікном» Романтизм – розквіт домашнього музикування, аматорських хорів і театрального мистецтва і все це позначено потужним сплеском національної свідомості поневолених імперією народів. Отож, інша частина творчості Вербицького «світська» – солоспіви, хори, в тому числі – патріотичні, на слова українських-галицьких поетів та музика до театральних п’єс українських авторів. Так і «Ще не вмерла Україна» в початковому варіанті – це солоспів під супровід гітари.

Ф. Шуберт «Stabat Mater». Stabat mater dolorosa (з лат. – стояла мати скорботна) – канонічний духовний напів католицького обряду, пов’язаний з образом страждання Діви Марії під час розп’яття Ісуса Христа. Скорботність та вселенський біль Матері Божої, її благання про дарування Синові життя у раю після смерті, надихали композиторів різних епох на створення трагедійної, емоційно виразної музики. Серед них – Жоскен Депре, Джованні П’єрлуїджі да Палестрина, Джованні Перголезі, Йозеф Гайдн, Франц Шуберт, Ференц Ліст, Джузеппе Верді, Джоаккіно Россіні, Франсіс Пуленк, Кшиштоф Пендерецький, Арво Пярт та інші. Музичний вираз першого романтика, австрійського композитора Франца Шуберта поєднує опору на класицистичні традиції з наспівністю, ліричністю, посиленням емоційного градусу твору.