Вистава «Суботня вечеря»

Притча про Її Величність Людину. Про добро і прикрості, які вона не може не чинити, про смирення перед невідомим і про голосне, аж до болю, благання про щастя.
Єврей-молочник Тев’є видає заміж своїх донечок. Їх у нього п’ять. Красуні. Вони бавляться, сміються, доля мала б обігріти їх найтеплішими своїми променями, а кольори радості замайоріти на їх не надто яскравому вбранні. Такого прагне для них батько і робить все можливе для здійснення цих мрій. Чи варті дівчата такої любові? Вони всього лише люди…
Веселими, барвистити танцями і піснями актори не дадуть змоги глядачам нудьгувати, легко і сміливо перестрибуючи із пристрасті у пристрасть. Зал тамуватиме подих то від несподіваного комізму ситуації, то від її трагізму.
Вислід вистави незмінний: які б труднощі не випадали на долю людини, як нелегко бувало б часом – треба пам’ятати: нам дароване велике щастя – життя. Треба його любити таким, яке воно є…