Балет «Корсар»

Пригоди морських піратів і розкіш східних гаремів зробили «Корсар» одним з найулюбленіших балетів романтичної епохи. У 2-х-актній версії балетмейстера Юліанни Малхасянц, основаній на класичній хореографії Маріуса Петіпа, велика увага приділяється драматизму.

Балет А. Адан в 2-х діях
Лібрето А.Сен-Жоржа і Ж.Мазільє в редакції Ю. Малхасянц за однойменною поемою Д.Байрона
В балеті використана музика Лео Деліба, Цезаря Пуньї, Ріккардо Дріго
Тривалість – 150 хв

Диригент-постановник – Юрій Бервецький
Балетмейстер-постановник – Юліана Малхасянц
Художник-постановник – Михайло Риндзак
Художниця костюмів – Христина Козак

Пролог

Корабель вільних корсарів мчить по хвилях. Ні вітри, ні бурі не можуть перешкодити сміливому Конрадові та його друзям. Ось він, довгожданий берег.

Дія І. Картина 1. Невільничий ринок

Площа східного ринку. Торговці продають невільниць із усього світу. Господар ринку Ланкедем приводить нову полонянку – гречанку Медору. Всі купці захоплені красою дівчини і просять Ланкедема її продати. Але він їм відмовляє, бо має інші плани.
Раптом на ринок приходять корсари. Конрад вражений красою Медори. Він шукає зустрічі з нею. Поглянувши одне одному в вічі, молоді люди розуміють, що закохані. Конрад хоче викупити Медору, але Ланкедем відмовляє йому.
На площу в оточенні своєї свити прибуває багатий і могутній Сеїд-паша. Він вимагає показати найкрасивіших невільниць. Ланкедем пропонує паші різних полонянок, серед яких найкоштовніша перлина – Медора. Він змушує дівчину танцювати для повелителя. Цей танець – нагода для Медори ще раз побачитися з Конрадом.
Сеїд-паша зачарований грекинею і хоче її купити. Ланкедем вимагає за неї скриню золота. Сеїд-паша погоджується. Ланкедем зобов’язаний доставити Медору в палац. Скориставшись шаленим торгом Сеїд-паші й Ланкедема, Конрад домовляється з Медорою про втечу.
Бірбанто і корсари влаштовують танці зі своїм подругами і раптово, за сигналом Конрада, викрадають невільниць. Конрад забирає Медору. Ланкедем намагається відняти її у корсара і сам потрапляє в полон.

Картина 2. Грот корсарів

У грот, захований у скелях, повертаються корсари з багатою здобиччю. Закоханий Конрад готовий покласти всі свої скарби до ніг Медори. Невільниці, бачачи любов Конрада до дівчини, благають Медору заступитися за них – дати їм свободу. Медора, засмучена їх долею, просить Конрада відпустити нещасних. В ім’я їхньої любові Конрад погоджується.
Бірбанто незадоволений: адже полонянки – здобич усіх піратів. Він нападає на свого ватажка, але Конрад легко справляється з ним. Бірбанто принижений і підбурює корсарів на бунт. Він вигадує підступний план. У глечик із вином Бірбанто підсипає снодійне зілля і змушує боягузливого Ланкедема віднести вино Конрадові.
Медора і Конрад щасливі. Скуштувавши вина, яке подає йому Медора, нічого не підозрюючи, Конрад засинає.
Медора в сум’ятті. Її оточують змовники. Бірбанто знущається над нею, погрожує вбити Конрада. Захищаючи коханого, Медора ранить Бірбанто в руку, але втративши свідомість, падає на руки викрадачів.
Бірбанто віддає дівчину Ланкедему. Тепер він може відвести її до Сеїд-паші.
Відіславши корсарів, Бірбанто готовий розправитися з Конрадом, але дія зілля слабшає і Конрад прокидається.
У Бірбанто один вихід – звинуватити Ланкедема у викраденні Медори. Конрад у відчаї.

Дія ІІ. Картина 3. Палац Сеїд-паші

У гаремі наложниці нудьгують в очікуванні свого повелителя.
Молода невільниця Гюльнара мріє стати дружиною Сеїд-паші. Вона вимагає в євнуха віддати їй дорогу накидку: наложниця, яка отримає її, стане головною дружиною. Але євнух ревно ​​оберігає цю символічну шаль.
Поява Сеїд-паші викликає пожвавлення в гаремі. Євнух показує кращих наложниць, але Гюльнара намагається відволікти увагу повелителя від них.
Начальник варти приводить Ланкедема з Медорою. Паша захоплений. Відтепер Медора – його наложниця.
До палацу приходять монахи-пілігрими. Вони запрошують Сеїд-пашу на спільну вечірню молитву. Один із паломників непомітно підходить до Медори і відриває їй своє обличчя: це – Конрад .
Закінчивши молитву, Сеїд-паша пропонує подорожуючим відпочити в саду. Багато чудес у палаці, але найпрекрасніше – сад екзотичних птахів!
Несподівано паломники скидають чернечий одяг і вступають у бій із вартою Сеїд-паші. У запалі битви Конрад дізнається від Медори про зраду Бірбанто. Він сумнівається. Але Медора дає доказ: показує рану від свого кинджалу на руці Бірбанто, його колишнього друга. Конрад із ганьбою проганяє зрадника.
Із прокльонами Бірбанто тікає і гине на списах палацової варти.
Воїни Сеїд-паші тіснять корсарів. Конрад готовий протистояти цілій армії. Але Медора знову в полоні. Конрад змушений здатися.
Сеїд-паша торжествує. Євнух надягає на Медору накидку головної дружини.

Картина 4. В’язниця

Гюльнара не може змиритися з тим, що Медора займе її місце. Вона навіть готова допомогти закоханим утекти, щоб отримати накидку головної дружини.
Викравши у Сеїд-паші ключ від в’язниці, Гюльнара допомагає звільнити Конрада. Медора з радістю віддає їй накидку. Гюльнара щаслива!
Втеча Медори і Конрада розкрита. Сеїд-паша посилає погоню за втікачами.

Епілог

Доля прихильна до закоханих: вони на кораблі. Конрад і Медора на всіх вітрилах мчать у майбутнє.
І не буде більше в їхньому житті пограбувань і зради.