


Вистава «Еклезіаст»

Перша львівська медіатека (вул. Мулярська, 2а)
Вартість
Вхід вільний
Кожен із нас народжується… в мові (а дехто навіть – у мовах). При цьому сучасна «глобалізована» людина дедалі частіше стикається з необхідністю мати справу з мовами чужими, іноземними. Тому невідворотно постають питання перекладу, порозуміння, причому якомога адекватніших. Чи змінюється при переході з однієї мови на іншу смисл повідомлюваного?
Чи краще ми починаємо розуміти свою власну мову, зіштовхуючись із мовами іноземними? У яких сферах процес перекладу особливо утруднений, навіть болісний і як із цим давати раду? Наскільки слушною є думка, що «труднощі перекладу» – це радше проблема гуманітарних, а не природничих царин? Чому нерідко саме переклад філософських понять становить для нас «камінь спотикання»? Чи є підстави говорити не лише про «труднощі перекладу», а навіть про «неперекладність» певних філософських понять?
Якою мірою виправдано стверджувати, що якісь конкретні мови надаються до філософування ліпше, а якісь – ні? Чи достатньо для вивчення західної філософії володіти лише англійською? Чи не існує небезпека нівеляції і спрощення у випадку, якщо ми читаємо якийсь філософський текст не в оригіналі? Ці та подібного штибу питання спробує обговорити у своїй лекції історик філософії Андрій Дахній.
За категорією
За датою
13 серпня 2022
12 квітня 2020
03 квітня 2020
10 березня 2020
03 березня 2020
11 лютого 2020