


Вистава «Еклезіаст»

Календар
Фільтр
Богдана Пацюк продовжує досліджувати тонкі межі між реальністю та симуляцією, між довірою й зрадою, між тим, що тримає — і тим, що розсипається. Працюючи з інсталяцією, графікою, рухомим зображенням, звуком та цифровими інтерфейсами
Це колективна виставка, де кожен із учасників та учасниць створює роботу на колективно обрану тему. Це формат, де глядача запрошують в обʼємний візуальний діалог на спільну тематику
Dізуальне документування внутрішнього стану людини, яка переживає війну: фіксація змін, що відбуваються навколо й усередині; спроба за допомогою художніх засобів розпізнати, віднайти, пройти свій шлях в реальності, яка більше не дає опори
Творчості Данила Довбошинського притаманні відчуття єдності культурного плину в минулому й сьогоденні, філософсько-поетичне осмислення світу як гармонії, внутрішній драматизм і сонячність барви, епічність і ліризм
Виставка розкриває факти та міфи про відкриття Антарктиди; історію станції «Академік Вернадський», яка стала символом українських досліджень на крижаному континенті; розмаїту флору і фауну Антарктиди, яка вражає своїми пристосуваннями до екстремальних умов
Експозиція ювілейної виставки з нагоди 90-ліття Зеновія Флінти репрезентує все різноманіття його творчої спадщини: живопис, графіку та кераміку, – висвітлюючи основні етапи мистецької еволюції автора
Ця виставка — спроба намацати шари пам’яті. Не як інформацію, а як відчуття. Як приналежність. Як опору. Спроба зібрати себе по частинах. Побачити себе — не як острів, а як частину материка
Виставка «Коло невимовного» від кураторки Марти Кузьми спирається на творчість народженого в Чернівцях поета Пауля Целана. Після трагедії і травми Другої світової війни він наголошував на тому, що мистецтво має блукати «без-мистецьким, вільним від мистецтва способом», уможливлюючи альтернативні траєкторії життєвого досвіду
В експозиції вперше представлені розмаїті артефакти солодкого Львова з колекції Євгена Булавіна, а також інтер’єри львівських цукерень на давніх фото та акварелях Тетяни Казанцевої. Ця виставка є згадкою про довоєнний солодкий Львів
Цілковита свобода ‒ основа творчості художника. Вона зросла на рафінованому інтелектуальному підґрунті, живилась егоїзмом, наповнювалась нарцисизмом
Протягом трьох років художниця разом із сім’єю проживала у Нідерландах. Подорожувала містами, надихалася навколишніми пейзажами, природою, архітектурою. Там, власне, і почала малювати пастеллю
У серпні минає 11 років від початку боїв за Іловайськ. Саме тоді, звільняючи території Сходу України від російських окупантів, у складі батальйону «Донбас» воював і віддав життя за Україну Маркіян Паславський. Американець українського походження, бізнесмен, майданівець і доброволець
Виставка поєднує твори Альбрехта Дюрера, Раймонді, голландських майстрів натюрморту XVII століття, голландську графіку XIX ст., український іконопис XVI ст. та новітнє українське мистецтво. Серед робіт є і оригінал легендарної «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Іллі Ріпина
Нові художні світи, інше бачення та відчуття зовсім іншого міста. Виставка прибула до Львова з Франківська, де експонувалась більше року
Експозиція виставкового проєкту охоплює три поверхи та горище будівлі, включає 86 кімнат та понад 300 ексклюзивних робіт. Це наймасштабніший виставковий проєкт у практиці Олега Тістола
Виставка «Щедрою рукою. Дари та нові надходження до Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького» представляє окремі твори, які впродовж останніх років подарували чи придбали до Музею численні доброчинці і музейники
Віру в людину, у достойність цивілізації прагматичний Розум відхиляє просто і без напруги, як першопричину роздратування. Нині вкупі із вседозволеністю й цинізмом профанний комфорт домінує над вірою серед всюдисущого дефіциту моралі, гідності, честі
Михайло Красник – художник, який все, що потрапляє йому під руку, перетворює на мистецький твір. Для реалізації своїх задумів він використовує полотно, папір, скло й цілком буденні предмети (фрагменти газет, обгортки від солодощів, каструлі, кухонне та канцелярське приладдя, листівки, ключі)
Олександр Ляпін прагне звільнити Митця від штучних моделей, зовнішніх культурних шаблонів і ввести в поле автентичної виразності, що постає як останній осередок недоторканої, глибинної щирості у візуальній культурі
У Галереї органного залу відкрилася персональна виставка картин Олександра Родіна – відомого сучасного композитора, який розкриється перед львів'янами у ролі художника
Художниці йдеться про поєднання старовинного та сучасного, стильного та абстрактного. Кожен візерунок несе в собі особливе значення, відсилаючи до коренів нашої культури та традицій, демонструючи унікальність, силу і красу української культури
Виставка «Подорож» — це ретроспектива життя й творчості Ігоря Яновича. Спроба подивитися на шлях так, як ніколи раніше
На перший погляд виставка іконописних творів з зображенням Богородиці, що тримає омофор над церквою заповненою людьми, що сховались у ній від загарбника, на тлі декорованої квітчатими взорами левкашеної дошки – це данина українському народному малярству. Але не все так просто
Виставка — це запрошення розшифрувати сюжети та історії: зникаючі покоївки, загадкові сцени в лісі, примарні постаті, прихована небезпека в образі тигра — кожен твір є загадкою або запитанням
В експозиції представлено добірку знакових творів подружжя — як фігуративних, так і абстрактних, виконаних у камені. Ці роботи охоплюють десятиліття пошуків, звершень і внутрішніх трансформацій, у яких пластика виступає одночасно як засіб осмислення буття, і як глибокий емоційний досвід
У роботах Ярини Шумської «затамований подих» постає як художній жест, виставка розгортається в трьох експозиційних просторах, оформлених як тематичні інсталяції з живопису, об’єктів, світлин, відео перформансів і тексту
В експозиції – полотна Віктора Гонтаріва, Андрія Антонюка, нонконформізм Ференца Семана, експериментальна графіка Павла Бедзіра, пластика Петра Старуха і Назара Симотюка. Трансавангард представлений Арсеном Савадовим, Олегом Тістолом, Іллею Чичканом, Віктором Покиданцем, Романом Жуком
Питання естетичності, чи то пак краси, у цьому тонкому світі робіт Михайла Французова, безперечно є одними з найвиразніших інструментів для відображення внутрішнього пейзажу персонажів. Власне, тривалі й ретельні дослідження простору видимого в усіх його проявах знаходять свій відгомін у розбудові кожного портрету