Вілла Дуніковських – характерний приклад палацового будівництва пізнього історизму з елементами необароко та пізнього романтизму, колишня вілла професора геології Еміля Дуніковського.

Двоповерхова цегляна будівля з двома вежами та еркером, завершені різними за формою куполами. Фасад будинку пишно оздоблений ліпним декором та фігуративною скульптурою. На тимпані фронтону поміщена горельєфна композиція «Орфей».

Резиденція професора геології Еміля Дуніковського (Emil Habdank Dunikowski, 1855–1924 рр.) побудована у 1897–1898 рр. за проектом архітектора Владислава Рауша (Władysław Rausz, 1858 — 1912).

У 1911 році Дуніковський прода віллу митрополиту Андрею Шептицькому для потреб заснованого ним у 1905 році Церковного музею, який містився при митрополії на території собору Святого Юра. 11 липня 1911 року митрополит видає акт, згідно з яким науковій фундації «Церковний музей» надавалася назва «Національний музей. Ювілейна наукова фундація галицького Митрополита Андрея Шептицького». Основне призначення музею – доведення самобутності, піднесення і розвитку української культури. Офіційне відкриття музею відбулося у 1913 р., який тут діє і до тепер, як Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького.