Музей-філія Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства Національної Академії наук України.

Будівля музею – палац Любомирських, побудована на місці кількох давніх кам’яниць, пивниці та фундаменти яких походять з періоду ґотики. В кінці ХVІІ ст. вони були об’єднані в одне ціле, три з боку вул. Руської і дві з вул. Федорова. Будівля є зразком архітектури магнатського палацу доби бароко.

У 1975 р. після реконструкції у будинку відкрито музей меблів та порцеляни зі збірок Музею етнографії та художнього промислу НАН України та був єдиним музеєм меблів в Україні. Тепер у будівлі розташовані відкриті фонди Музею етнографії та художнього промислу НАН України.

Музей нараховує близько 680 зразків меблів. Фонди почали формуватися з моменту заснування у 1874 році Львівського промислового музею. До музейної колекції входять твори західноукраїнських і львівських меблярів. Фонд художнього металу нараховує понад п’ять тисяч експонатів та складаєть з двох колекцій, що походять з Міського промислового музею та Музею НТШ. Тут представлено твори майстрів з України, Західної Європи, країн Далекого Сходу. У музеї серед експонатів можна побачити залізні грати, художньо виконані замки, мідний та олов’яний посуд, освітлювальні прилади, карбовані шати для ікон, дзвони. Цінною частиною колекції є металеви вироби XVII – XIX століть, створені галицькими єврейськими майстрами. Багато експонатів походять з Гуцульщини, яка була важливим осередком художньої обробки металу на українських теренах у ХІХ – на початку ХХ століття. У музейній збірці вироби з сіл Брустурів, Річка, Яворів на Косівщині, Жаб’є на Верховині, Дехтинець та Путила на буковинській частині Гуцульщини. Гуцульські експонати походять з колекції Музею НТШ. У музеї представлена чимала колекція порцеляни, фаянсу, майоліки і художнього скла, що складається з понад 11 тисяч єкспонатів, різноманітних за стилями, часом і місцем виготовлення, матеріалом та прийомами декорування. Хронологічні рамки цього зібраня охоплюють період з XVI до початку XX століття. Представлена в музеї й українська промислова кераміка. Насамперед це вироби з мануфактур в Корці (кінець XVIII – початок XIX ст.), Баранівці (перша третина XIX ст.), Городниці (середина XIX ст.), Волокитино (XIX ст.). Фаянсові вироби походять з Глинсько, Любича Королівська, Потелич, Пациків та ін. Музей має також зразки порцеляни найвідоміших західноєвропейських мануфактур, таких як Майсенська, Берлінська, Віденська, Севрська мануфактури. В експозиції є також твори з Данії, Італії, Іспанії, Голандії, Чехії, Угорщини, Польщі, а аткож Китаю, Японії та Ірану. Італійська майоліка представлена виробами XVI – XVII століття з Урбіно, Кастель ­Дуранте, Кастелі, фаянсами XVIII століття з Руану, Марселя і Страсбурга. Найчисельніше представлені вироби Майсенської і Віденської мануфактур різних періодів.