Презентація архітектурного путівника Славутичем, який документує та надає критичний аналіз унікальної пізньої радянської архітектури і містобудування в контексті Перебудови. Презентуватиме книгу авторка Євгенія Губкіна, архітекторка
Лекція Оксани Дудко про культурне життя у Львові під час Першої світової війни. На прикладі театру дослідниця розповість про виклики, які постали перед митцями в окупованому російськими військами місті.
Антрополог Діана Воннак представить вступні ідеї свого дослідження про релігійні споруди та політику пам'яті в сучасному Львові. Семінар є форматом робітні і відкритий для кола львівських дослідників
Учасники публічної дискусії за участі Еви Доманської, Софії Дяк, Олександра Зайцева та Наталі Отріщенко, модератор – Володимир Склокін, порівнюючи польський та український досвіди, говоритимуть про соціальне та політичне ангажування істориків
Лекція Нікласа Бернсанда про етнокультурні асоціації в культурі локальної пам'яті у Чернівцях. Презентація аналізує роль національно-культурних товариств як суб’єктів, що формують образ місцевої культури
Історик Степан Величенко розповість про виклики, з якими зіткнулися люди в охопленій революцією країні, і стратегії, які вони обирали, щоби вижити в умовах повоєнного хаосу і злиднів
Куратор та історик мистецтва Пьотр Рипсон розповість, як війна змінила траєкторії людських доль і мистецьких течій у Європі й далеко поза її межами
За останній час архітектура авангарду перетворилася на явище, зацікавлення яким дедалі збільшується не тільки з боку представників різних наукових дисциплін, а й громадських активістів, митців, урбаністів, дизайнерів і фахівців інших галузей
Як виникла і чим була Східна Європа для її сусідів у 19-20 столітті? Як мінялося уявлення про неї після розпаду Радянського Союзу? Чим є Східна Європа сьогодні?
Важливе місце в радянській моделі дозвілля займали клуби для робітників. На думку лідерів партії, клуби мали стати інструментом перевиховання працівників, свого роду містком між гаслами й директивами партії та життєвим світом робітника
Цьогоріч Дні Європейської Спадщини сфокусовані на представленні архітектури сецесії. У рамках заходу Центр міської історії презентуватиме проект «Інтерактивний Львів» та репрезентацію на його шпальтах сецесійної архітектури.
Автор і дослідник літератури Тимофій Гаврилів розповість, як відомі українські письменники Галичини – Василь Стефаник, Осип Турянський і Марко Черемшина описували трагічні події свого часу
Конференція присвячена 120-й річниці заснування Польського етнологічного товариства, створеного 1895 року у Львові, а також 120-й річниці заснування етнографічної колекції Наукового товариства імені Шевченка
Упродовж двох днів формальних і неформальних обговорень, між теорією і практикою виникне діалог, а досвід практиків та дослідників з чотирьох ключових міст можна буде порівняти, протиставити і поширити. У центрі уваги – питання, як працювати з багатокультурною міською спадщиною на прикладах Львова, Вроцлава, Тімішоари і Клужа
15 гуманітаріїв різних галузей - представників академічних центрів України, Польщі, Чехії, аналізують мотиви та образи, важливі для дослідження напруги між селом та містом, характерної для української літератури і культури
Під час презентації за участі авторів й упорядників буде представлено видання, що з’явились упродовж 2013–2015 років: шевченкознавчі розвідки чільних українських науковців, критичні публікації пам’яток, коментовані зведення документів
Автори пропонують власну інтерпретацію постання секулярного суспільства, як наслідок унікальної раціоналізації середньовічного латинського християнства
Презентувати книгу Lwów: o odczytywaniu miasta na nowo (Львів: перечитуючи місто; Краків, 2015) будуть Юрко Прохасько, філолог, есеїст, перекладач, та авторка Катажина Котинська, літературознавець, науковий співробітник Польської академії наук, перекладачка української літератури
Історик Йоханан Петровський-Штерн на прикладі Галичини розповість, як військові дії та окупація позначилася на житті місцевих євреїв і єврейських вояків по обидва боки фронту
Виставка базована на колекції фотографій єврейського цвинтаря в м. Калуші, зроблених Олегом Введенським в складі імпровізованої експедиції влітку 1965 року