


Вистава «Еклезіаст»

Своїми образними і наївними роботами, я висловлюю світові проблеми, які торкаються мене особисто. Я досліджую жіноче тіло як жіноче і чоловіче, підтримуючи рівність та взаємозв’язок, а також постійно шукаю, розвиваю спосіб додати традиційні українські мотиви у нові візуальні форми та культивую мистецтво українського примітивізму
Вистаква є результатом чергової зустрічі іконописців, що належать до середовища Міжнародних іконописних пленерів, котрі відбуваються уже 14 років поспіль. Цьогорічним місцем зустрічі художників-іконописців була Весола (передмістя Варшави), реколекційний дім парафії Божого Провидіння
Проєкт створений в рамах Стипендії для творців культури Маршалка Поморʼя за 2022 рік
Коли спокійна течія життя змінюється виживанням, найближча година — це те, що тепер містить у собі слово «майбутнє», а ти не знаєш, де опинишся завтра, невеликий аркуш паперу та графіт стають тією технікою, яка здатна передати момент
До 24 лютого організатори і автори цієї виставки жили і працювали в Херсоні – митці разом з громадськими активістами розробляли і проводили акції для громади і разом з громадою. Мурали, фестивалі, перформанси… А після 24-го все замовкло...
Першу роботу з цієї серії Оля Федорова створила 24 березня 2022 року. Рівно місяць як вже тривало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Аби не втратити здоровий глузд і не впасти у відчай, живучи між квартирою та бомбосховищем у підвалі свого будинку в Харкові
Представлені об’єкти переважно створено у Львові, після евакуації автора з Києва в березні 2022 року. Текстова мова в роботах Максима Мазура, шляхом повторного колажування, зафарбування, бетонування та графічного втручання, втрачає свою першочергову функцію
Це історія про пастухів – гуцулів українських Карпат, про їхнє щоденне життя, побут і роботу впродовж сезону на полонині. Випасання корів та овець високо в горах, виготовлення сиру та бринзи, – все те, що робили їхні предки століттями
Кожен переживає «під час» по своєму: когось пригнічують особисті страхи і переживання; хтось шукає рішення, які змінять стан речей навколо; хтось фокусується на новопосталих смислах та значеннях
Ці діти бачили те, чого не мали б побачити в житті… І це назавжди залишиться в їх пам’яті та буде відбиватися протягом всього життя на їх рішеннях, страхах та виборі. Але, на щастя, той вогонь в дитячих очах не погас, ця війна не зламала їх.
В експозицію увійшли майже 200 творчих робіт, які висвітлюють тему війни
Цим проектом Вероніка Чередниченко продовжує роздуми про майбутнє природи з іншого ракурсу – чи потрібна вона буде в метавсесвіті? Чи є різниця між лісом справжнім і підробленим, якщо це приносить непідробні емоції?
В проекті авторка відстежую як тяжке та неоднозначне минуле Донбасу не дає йому рухатися далі, подекуди перекреслює його майбутнє, але все ж дає надію. В роботах Вікторія Мащенко використовувала свої фото, з сімейного фотоархіву мого діда, історичних архівів та з вільного доступу.
Візуальний матеріал створений методом аерозйомки — результат роботи нейромережі. На основі фото території за кординатами 49.823977, 24.030845, мережа генерує нові зображення
Згорток - це проект, в якому образ риби без хвоста, без голови та яка є жива, символізує здавлююче вас почуття, що не дає змоги мислити, відчувати навколишній світ. Пропадає увесь колір навколо, відбуваються концентрація на подіях, на які неможливо вплинути
Проект «THE HILL» - це складна конструкція, що будується навколо однойменного фільму, створеного Костянтином Зоркіним та Сандро Гарібашвілі. Фільм є підсумком шостирічної перформативної практики їхнього тандему
Поняття «форма» має багато змістових навантажень, але не завжди реципієнтом розуміється саме те значення, яке автор закладає під час формотворення. Чи можна прочитати закладене у форму без пояснення? Чи власне потрібно прочитувати саме те, що передбачалося?
Ідея виставки «Накреслені дні» доволі проста. З одної сторони слово креслити передбачає процес руху інструментом, котрий може залишати слід. З другої сторони виникає образність у відповідність мови
Учасниці арт-групи Light: Євгенія Антонова, Ольга Антонова, Ольга Чекотовська, Альона Шибунова. Кожна працює із власною тематикою та матеріалами, досліджуючи, моделюючи, пізнаючи, вслухаючись в себе і світ довкола
«Ослапія» - це відтворювана олівцем на папері історія епох, що переходять одна в одну, кожна зі своїми технологіями, інститутами, драмами, стражданнями. Ключовий авторський прийом – стирання-перемальовування