Виставка подає погляд на Першу світову війну з двох різних, але поєднаних перспектив: з одного боку, як на глобальний конфлікт, а, з іншого, як на індивідуальний досвід різних її учасників
Багато хто знав її особисто. Ту жінку, що стояла в чергах радянських магазинів. Цього разу розповідатиме професорка Донецького університету Олена Стяжкіна. Тема виступу - «Міщанка» та «бєздуховний обиватєль»: ґендерні аспекти радянської повсякденності
Лекція Йоханана Петровського-Штерна на тему «Знайдеш в аптеці»: лікарі, фармакологи і практичні каббалісти ранньомодерної доби», присвячена народній медицині
Відомий американський історик Габсбурзької монархії, й зокрема підавстрійської Галичини, розповість про його дослідження імперської лояльності та національної ідентичності
Книга «Сецесія у Львові» – перша справді серйозна спроба презентувати художність сецесійного стилю у Львові. Сецесійні пам'ятки своєю унікальністю завдячують видатним архітекторам, які були пов'язані з Львівською Політехнікою
Історія Ракель належить до іншої епохи, але відлунює і сьогодні. Її, матір, відірвали від дітей і обманом змусили до проституції. На початку ХХ сторіччя тисячі жінок-єврейок зі Східної Європи потрапляли до Аргентини, де були змушені займатися проституцією
Презентація кінцевих проектів учасників з Німеччини, Польщі та України, над якими вони працювали впродовж подорожі з Берліну через Варшаву до Львова. Після презентації відбудеться підсумкова дискусія про долання кордонів в сучасному світі
Лекція Марка Ковнацького на тему «Semer Label: єврейська музика Берліна 30-х років» присвячена історії фірми звукозапису Semer, яка заснована в Берліні в роки приходу до влади нацистів. На студії Semer свої твори записували кращі єврейські артисти свого часу
Із презентацією дослідження виступить Євгенія Губкіна. Атомогради – унікальний феномен в історії радянського містобудування, що не має аналогів у світовій практиці. Це автономні міста-супутники атомних електростанцій з населенням 25-50 тисяч осіб
Наталя Лобач, райтер запорізької галереї, розкаже про виставки та проекти центру експериментального мистецтва, а також про інші заходи і ініціативи, які долають укорінене шаблонне сприйняття культури.
Від фортець середньовіччя і до сьогоднішніх глобальних інфраструктур територіальні форми залишаються і залишатимуться предметом для праці архітекторів
Лекція професора Шалома Цабара, доктора філософії із історії мистецтва, на тему «Ілюстрований єврейський шлюбний контракт – Дзеркало єврейського мистецтва та життя впродовж сторіч»
У цій лекції др. Володимир Склокін спробує з’ясувати, як випадок пострадянської України змінює наше розуміння ролі «публічного інтелектуала». У першій частині лекції буде розглянуто дискусію про інтелектуалів та інтелігенцію
Виставка проводить відвідувача місцями дитинства Лешека Аллерганда, який пережив Голокост у Львові. Виставка представляє добірку фотографій Франциска, зроблених у Львові 2010 року.
Ольга Лінкевич виступить із презентацією дослідження «Між історією та антропологією. Метод і практики для вивчення східноєвропейської локальної пам'яті». Співвідношення між історією та антропологією – це предмет тривалих академічних дебатів
П’ятеро голландців заінтригувалися питаннями: Як місто з таким величним минулим долає наслідки страшного занепаду? Фотограф-документаліст Дольф Кесcлер побував тут багато разів і своїми фотографіями він глибоко проникає у сучасний Львів
До участі в дискусії запрошені відомі експерти з українського та польського академічних середовищ. Модераторами дискусії будуть історик Василь Расевич та редактор Мирослав Ровіцкі
Виставка складається із робіт польських журналістів Пйотра Аполінарського, Павла Боболовіча, Костянтина Чаваги, Рафала Дзенцьоловського, Конрада Фаленцького, Войцєха Янковського та Євгена Сало, які провели три місяці на Майдані в Києві
Головні учасники дискусії: художній керівник проекту «Вавилон’13», режисер Володимир Тихий; режисерки Юлія Шашкова та Юлія Гонтарук; історик Тарік Сиріл Амар (Колумбійський університет); кінокритик Катерина Сліпченко; соціолог, дослідник явища Майдану
Авторитетна Єврейська енциклопедія, опублікована в Санкт-Петербурзі незадовго перед Першою світовою війною, стверджувала (відповідно до тогочасної медичної науки), що євреї були «найбільш нервовими людьми в світі»