Звертаючись до мистецьких традицій, Олег Денисенко торкається спалахів творчих емоцій своїх попередників, обирає фрагменти кращих відображень, трансформує їх і творить «нову старовину»
Зачарованість поліголосим космосом Нью-Йорка, виставки у провідних світових галереях, віртуозна гра художніми кодами, інтертекстуальні перегуки, прагнення включити в орбіту сучасного мистецтва увесь досвід світової культури шляхом його ігрового цитування
Живописні та графічні твори – у змішаній авторській техніці, начерки, естампи – вагомий пласт доробку Михайла Дзиндри 1970-х – початку 2000-х рр. Осердям формотворчих пошуків майстра є редукція емпіричного та уречевлення посутнього в асоціативній, експресивній, консолідованій у самодостатній всесвіт пластичній драмі кольорів, ліній, площин
На виставці представлено понад 100 робіт художника раннього і пізнього періодів творчості зі збірки Галереї, зібрання родини митця, приватних колекцій 1970-х – 2010-х років. Львів’яни старшого покоління пам’ятають Ю. Чаришнікова як ілюстратора книг видатних літераторів минулого
Пленерні етюди із серії «Кримські сонети» Яна Ціонглінського, триптих «Гробниця ханів у Бахчисараї» Влодзімєжа Наленча, твори подружжя Романа та Марґіт Сельських, написані у Криму
Галерея запрошує простежити трансформацію візуального образу вхідних квитків у часовому зрізі 2008‒2023 років за посередництвом шрифтів, кольорів, графічних елементів й познайомитися з репродукованими на них шедеврами нашої збірки
На виставці відомого італійського художника Бартоломео Пінеллі (1781‒1835) представлено цикл робіт, виконаних у техніці офорту та акварелі. Починаючи з другої половини XVIII століття у Європі набули популярності альбоми гравюр із побутовими сценами, де представлені народні типажі
Наскрізною темою «Карпат» є тема єдності універсуму, для якого (як і для справжнього митця, в нього заглибленого) не існує предметів незручних, непотрібних, неоковирних. Автор наче кидає цьому універсуму «тихий виклик», створюючи свій персональний і дуже нетрадиційний мікрокосм
В авторський проєкті «моя ітака» Олексій Белюсенко розмірковує про пошук власної стежки в історії, геополітику, українську ідентичність та рефлексує над поняттями «людської долі» та «любові до рідної землі»
Ілку Маріон Золтанович народився в Ужгороді 1933 року. У 1952 році закінчив Ужгородське художнє училище. Його вчителями були Й. Бокшай, Ф. Манайло, А. Коцка, Е. Контратович, А. Ерделі. Експозиція виставки зібрана з приватних колекцій.
Масштабний виставковий проект, приурочений до 100-річчя від дня народження славетного скульптора-модерніста. Ця виставка – спроба охопити всю ретроспективу творчості Михайла Дзиндри з акцентом на його унікальній чутливості до проблеми людської екзистенції
Сьогодні, коли львівська нон-класика набула ширшого осмислення у колах поціновувачів мистецтва, з відстані часу – творчість Володимира Лободи можна згадувати в руслі кращих прогресивних явищ зламної доби
Тіні підкоряються законам оптики, проте є в них щось, що вислизає від людського розуміння. Тіні є частиною світу, що нас оточує, але вони то з'являються, то зникають з поля зору, швидкоплинні і мінливі
В Салоні Палацу Лозинського представлено близько 30 пленерних етюдів Яна Ціонглінського, створених у 1900 та 1902 роках під час подорожей Кримом. Художник, захоплений сонетами Адама Міцкевича, назвав цей цикл робіт «Кримськими сонетами»
Творчість львівського митця Ярослава Качмара — стрімка еволюція від сюрреалізму до абстрактного образу із зануренням у таємниці науково-технічного прогресу, екзистенційну філософію та перманентні пошуки чистої форми
Художника насамперед цікавить людський образ, він ніби зазирає в душу своїм персонажам, згодом ніби виліплюючи їхні обличчя розмашистими мазками, створюючи живописно-об’ємне зображення на площині
Олег Любківський трансформує в абстрактну форму давні символи, узагальнені ландшафти, свій тактильний досвід сприйняття явищ природи. Серія його нових творів «Дзеркало» – своєрідна мальована метафізика, де глядач відчитає лірику, медитативний спокій
Виставка представляє живописні та графічні роботи тридцятирічного часового діапазону (це період від 90-х років і до сьогодні), які об’єднує спільна тема міфу: античного, біблійного і сучасного
За формою роботи Марти Базак нагадують раннього Пікассо або Моранді, але за своїм стилем і духом, скоріше, фресковий живопис італійського Відродження з властивою йому увагою до деталей. Кольорова гама творів, побудована на поєднанні охристого, попелястого
Створення світу – тема складна, вразлива і, можливо, небезпечна. Олександр Янович вирішує розвивати цю тему через осмислення космогонічних мотивів, пошук у різних культурах образів творця-деміурга, що резонують з його власною індивідуальністю