Виставковий проєкт «Парламент українського підпілля»

У 2024 році відзначаємо 80-річчя Української Головної Визвольної Ради (УГВР). Саме історії УГВР присв’ячено пропонований проєкт.

Українська Головна Визвольна Рада найвищий керівний орган Українського Народу (підпільний парламент та уряд) на час революційної боротьби. Орган політичного керівництва українським визвольним рухом, утворений з ініціативи Проводу ОУН та Головного Командування УПА. Метою організаторів було створення ширшої суспільно-політичної бази для боротьби збройного підпілля проти німців і більшовиків та притягнення до неї кадрів з-поза ОУН, всіх справді самостійних і незалежних сил України, незалежно від їх світогляду та політичного спрямування, тих, котрі готові боротися за Суверенну Українську Державу.

Українська Головна Визвольна Рада не лише керувала боротьбою українського підпілля, але й була тісно інтегрована у цю боротьбу. Між цими складовими національно-визвольного руху була максимально можлива співпраця.
Великий Збір УГВР, що відбувся 11 —15 липня 1944 року поблизу сіл Недільна та Сприня (Львівська обл.), ухвалив важливі документи, серед яких «Тимчасовий устрій Української Головної Визвольної Ради», «Платформа Української Головної Визвольної Ради», «Універсал Української Головної Визвольної Ради», «Присяга вояка Української Повстанської Армії», а також обрав керівництво УГВР. Знайомимось з учасниками великого Збору УГВР та документами.

Президентом УГВР став наддніпрянець Кирило Осьмак «Марко Гор’янський». Хто ВІН — Президент воюючої України? Біографію К. Осьмака відтворюють інформаційні стенди, для створення яких використано фото та документальні пам’ятки надані дочкою К. Осьмака — Наталією.

Виконавчим органом УГВР був Генеральний Секретаріат. Генеральним Секретарем УГВР було обрано Романа Шухевича «Лозовський».
Микола Дужий «Вировий», «Мирон» — Секретар президії УГВР, в.о. Голови Президії УГВР (12.09.1944 — 4.06.1945 рр.). Експонуються меморіальні пам’ятки, збережені родиною.