Фортепіанний речиталь Дмитра Онищенка

Фортепіанна музика, що звучатиме у виконанні молодого, проте вже відомого на увесь світ піаніста Дмитра Онищенка втілюватиме різноманітні образи, створюючи ефект мандрівки у часі.

Програма концерту:
Й. С. Бах-Ф. Бузоні. Чакона
В. А. Моцарт. Соната ля мінор K. 310
Ф. Шопен. Етюд ля мінор ор.25 № 11
Ф. Ліст. Тренсцендентний етюд № 12 «Заметіль»
С. Рахманінов. Етюд-Картина мі-бемоль мінор ор. 39 № 5
Й. Брамса. Варіації на тему Паганіні ор.35, другий зошит
С. Рахманінов. Шість музичних моментів ор.16

Адже у фортепіанному речиталі виконавець запрезентує відомі композиції різних епох, від барокових творів через класичні канони і аж до пізнього романтизму.

«Чакона» подвійного авторства німецького поліфоніста Йоганна Себастьяна Баха та італійського композитора Феруччо Бузоні має в основі барокові тенденції; це свого роду поліфонічні варіації на тему, що незмінно повторюється у басу, верхні ж голоси при цьому варіюються. Класичне спрямування сонати ля мінор австрійського генія Вольфганга Амадея Моцарта представлене блискучою віртуозністю й разом з тим поетичністю та витонченістю. Не менш вишуканим, проте в той же час технічно складним є ля мінорний етюд композитора, якого називають «ніжною квіткою» – Фридерика Шопена.

Взятися за інтерпретацію Трансцендентного етюду «Заметіль» угорця Ференца Ліста є завданням надзвичайної складності, адже маестро окрім мистецтва композиції опанував не менш складну працю – гру на фортепіано й добре знав, які труднощі стоять на шляху піаніста. Окрім того, Ліст створює принципово новий жанр концертного етюду, збагаченого фактурною різноманітністю і високохудожньої образністю: фантастичні образи, складна семантика, таємничий ореол, навіть свого роду ворожість змальовує образ здавалося б такого простого природного явища, як метелиця.

Етюд-Картина мі-бемоль мінор російського мелодиста Сергія Рахманінова отримав в піаністичному світі ідентичну назву “Заметіль”, у ньому ніби чути дзвін дзвіночків, що звучать крізь хуртовину. Проте етюд не залишить вашу свідомість у атмосфері зими, адже звучатимуть не менш відомі Варіації на тему на тему Каприса № 24 Паганіні німецького романтика Йоганнеса Брамса, котрий бере в скрипкового майстра простий невигадливий мотив – й підкидає в повітря. Поки мотив купається блакиті неба, композитор створює вишукані обробки.

Наостанок прозвучать Шість музичних моментів ор.16 у яких Сергій Рахманінов відходить від певної салонності, що притаманна деяким з більш ранніх його фортепіанних п’єс, адже вираз почуття стає більш зосередженим і поглибленим.