Зустріч із польським письменником Яцеком Бохенським

Яцек Бохенський (псевд. Адам Хоспер, Теодор Урсин; народився 1926 р. у Львові) — відомий польський прозаїк, есеїст, публіцист, перекладач із німецької і давньоримської літератур; відповідальний редактор літературного андерґраундного часопису «Запис» («Zapis», 1977―1981); член Спілки польських письменників, у 1997―1999 рр. голова польського ПЕН-клубу; живе у Варшаві. Дебютував у літературі 1949 р. збіркою оповідань «Фіалки приносять нещастя».

Автор книжок: «Прощання з панною Синґілю, або Слон і польська справа» (1960), «Божествений Юлій» (1961), «Табу» (1965), «Овідій Назон ― поет» (1965), «Криваві італійські делікатеси» (1982), «Стан після занепаду» (1987), «Ретро» (1990), «Примхи старшого пана» (2004), «Тринадцять європейських завдань» (2005), «Тиберій Цезар» (2009) та ін. Лауреат премій радіо «Вільна Європа» (1962, 1965), «Солідарності» (1987) та ін. Його твори перекладено німецькою, французькою, російською, словацькою, естонською, угорською та українською мовами.

В літературній аґенції «Піраміда» вийшли два романи Яцека Бохенського з добре відомого циклу про Стародавній Рим — «Овідій Назон — поет» (2011; переклад Ростислава Доценка), «Божествений Юлій» (2012; переклад Ніни Бічуї) та книга есеїв «Античність іпсля античності» (2012; переклад Віктора Дмитрука). Третій роман з давньоримського циклу «Тиберій Цезар» у перекладі Ігоря Андрущенка готується до друку.