Остап Сливинський: літературна зустріч

Кожна нова його книга або підбірка віршів показує вдале долання чергового естетичного –ізму. Сприйняття його поезії зависає у здивуванні, відсутності вироблених -ізмів для її трактування.

Сливинський іде чесним шляхом видатного письменника – залишити читачеві місце для відповідальності за власне сприйняття, що не так просто з огляду на добре випрацювану систему дефініцій мистецької топографії.

В той час, коли більшість письменників працюють з досвідом, що піддається означенню, оскільки є вже набутим, актуальним (пострадянська свідомість, аберації приватної та історичної пам’яті тощо), досвід поетики Сливинського – непевність, драматичні пошуки балансу, мовчання, усвідомлення відсутності, жаль за неможливістю відчути втрату – є досвідами, які лежать на межі майбутнього.