Лекція Христини Лукащук «Письмо як психотерапія»

Христина Лукащук — художниця, поет, прозаїк, лауреатка премії «Коронація слова». Останніми роками вийшли друком її книжки «Рожевий і ще раз рожевий» (2009), «Експортерка» (2010), «Фреска» (2010), «Жити сьогодні» (2011), «Лялька-мотанка» (2011), «Олюднені» (2012), «Курва» (2013).

«Що таке для мене мої романи?
Це водночас мало і дуже багато.

Мало, бо це всього-навсього твір, який складається з розділів, абзаців, речень, слів, букв. Це те, чия з′ява залежить лише від тебе. Це – доступна для кожного річ. Це щось, що не залежить від твого походження, місця народження, твоєї статі, соціального положення, віросповідання, фізичної привабливості, забезпеченості.

Багато – бо тривалий час це були мої єдині милиці, завдяки яким пересувалась цим дивовижним, прекрасним, але іноді до болісних спазмів у легенях незрозумілим для мене світом. Це — моя манна каша через соломинку, завдяки якій вдається вижити після автокатастрофи, коли в тебе геть роздроблена щелепа і ти не можеш самостійно відкрити рота, аби попросити води. Кришталевий місток із казки, завдяки якому дівчина знаходить свого принца (казку я вигадала сама). Це часом єдина можливість сказати Люблю, Пробач…»