Графоманська забава

ми всі – дерева. тягнемо своє лібідозне гілля догори, шепочучи темним богам інстинктивними листками, обвисаючи до землі плодами латентности…кора наших стовбурів тріскає віковими фазами, а коріння тікає глибоко-глибоко у сутінь комплексів… ласкаво просимо до едему.