Виставка Ярослава Леонця «Фея, чи дух»

Ми люди, і кожен з нас розпоряджається своїм власним життям. Ми настільки занурені в нього, що часто не дивимось навколо себе. Помітивши проблеми інших людей, ми впевнені, що цього з нами ніколи не може трапитися. Зрештою, як з нами щось може статися, якщо ми дотримуємось певних правил: живемо за правилами нашої країни, мораллю чи соціальним статусом.
Але не вірячи іншим і не бажаючи щось змінити, ми потрапляємо в пастку так само, як і всі навколо.
Ми віримо, що ми єдині з природою. Також, що людина – це вінець природи і саме вона вирішує все. Чи не так? Але часто ми не помічаємо, як ми її знищуємо, як тварин так і рослин. І світ навколо нас руйнується.
Природа настільки крихка, що останнім часом ми починаємо по-справжньому відчувати наслідки свого правління.
Екологічна ситуація з кожним роком погіршується, колосальне забруднення природи, знищення багатьох рослин, вирубування лісів, знищення планктону, зникнення дуже великої кількості тварин та інше. Можна перераховувати довго. Наразі Ви можете бачити дуже яскраво як наша планета знищується. І все ж незрозуміло, як із таким забрудненням та знищенням природа житиме далі. А ми люди – частина природи. Питання в тому, що наші діти, онуки отримають у спадок, як вони житимуть? Які їхні реалії? Що ж ми їм залишимо?
І все ж існує своєрідний зв’язок між людиною та природою, це головна ідея даної серії. Цей зв’язок є органічним, він вбудований у нашій підсвідомості і ми його сприймаємо як даність. У цих роботах він переплітає людину і природу плямами, які все збирають до купи. Його не можливо ігнорувати, адже ми всі живемо на цій великій кулі, яка називається земля і які б не були ситуації, хто щоб не робив, саме він нас збирає в одну цілісну, органічну систему, яка працює досконало, хоч і залежить від наших вчинків. Тобто кожен із нас робить певний внесок у майбутнє, хоче того чи ні.
У цій серії люди схожі на фей чи духів. Для них все можливе і по легенді вони творять багато чудес. Але незабаром природа може залишитися лише штучною. І все ж хоч вважається, що людина є вінцем творіння природи. Я хочу помітити, що природа може жити без людини, а людина без природи жити не може.