Виставка Романа Зілінко «Земля»

Цей проект не про землю. Земля є домом, поживою, метою, життям… Земля є нашою перспективою, куди, зрештою, повернемося… І земля є свідком від початку.

Цей проект про Страсті.
З’явилося так багато болю: свого, рідних, чужого (вже тепер теж власного).

Із тиском, шо розколював голову, пульсував цей біль. Ми тепер усі його знаємо. Впізнаємо в очах, у півслові, в потиску руки, в обіймах. Біль нас поєднав. Хай він різний, як біль людей, що в Маріуполі, Львові, Києві…

Об’єднуємося в стражданні. Як Христос із нами. Зійшов на землю, став людиною, страждав, був похований і… воскрес на третій день…
Христос як ми, ми як Христос…

До того часу як буде Земля, доти об’єднуватиме нас страждання… До того часу, як не буде нової Землі, нового Неба…