Виставка Олександра Яновича «Створення світу»

Створення світу – тема складна, вразлива і, можливо, небезпечна. Олександр Янович вирішує розвивати цю тему через осмислення космогонічних мотивів, пошук у різних культурах образів творця-деміурга, що резонують з його власною індивідуальністю. Він ставиться до сакральних образів як до ідейного ресурсу.

Процес роботи автора над творами для виставки «Створення світу» переріс з одного виду у три види мистецтва і таким чином чітко поділився на три складові лінії. Перша з них — живописна, друга лінія сприймається як об’ємно-просторова, від класичної скульптури до добре масштабованих абстрактних композицій з дерева, які вносять та завершують певний дисциплінарний конструктив у об’ємну лінію, як у творчості автора, так і в експозиції самої виставки. І нарешті третя лінія – візуальна, відеоряд якої створює цікавий бінарний ефект від перебування між прозорими демонстраційними екранами, на яких демонструються графічні твори автора та їхні фрагменти з певною швидкістю, надаючи екранам відповідне смислове навантаження та динамічну пульсацію.

Усі ці три лінії, переплітаючись між собою, створюють повну поліфонію суголосся та посилюють загальне враження від піднятої митцем теми. І це багатоголосся, відкидаючи евклідове сприйняття світу, формує сферичну уяву всього експозиційного дійства та занурює глядача у космогонію творення.