Виставка Костянтина Зоркіна «Напад на місто»

Будь яке місце та місто може бути домом, якщо дає притулок, якщо у ньому можна сховатися. Але наше відчуття безпеки – це продукт домовленості із зовнішнім світом, це угода, яка може бути порушена протилежною стороною без нашого дозволу. Вірогідність такої можливості не дає спокою навіть у найкомфортніших умовах…

Можна сховатися у місто своєї свідомості, у логічні конструкції, вибудувані інтелектом на фундаментах чи руїнах архітектурної спадщини культури, країни, родини. Чим величніші ці палаци і храми, чим багатіше вони декоровані, тим більш надійним
здається це місто. Аж поки ірраціональні чудовиська зі світу хаосу та абсурду не пройдуть маршем крізь нашу схованку, навіть не помітивши її раціональної краси. Ірраціональні чудовиська не підписують угоди, бо не грають за нашими правилами.

Можна стати таким монстром для самого себе, регулярно руйнуючи свої ж нові будівлі, під виглядом планової перевірки їх на міцність. Для мене це єдиний спосіб не дати картині світу стабілізуватися, не втрапити в ілюзію комфорту. Бо комфорт – це не захист, це передбачуваність. А передбачуваність – це кінець шляху.