Виставка Ігоря Маїка «Наталині дороги»

Кожна людина йде визначеним Творцем життєвим шляхом. Ось маленька Наталочка побачила світ в Колодіївці на Тернопіллі. Не встигла подорослішати, як батьки віддали її львівським родичам.
Методом проб і помилок вона збудувала своє життя, в якому останні двадцять один рік її супроводжував коханий чоловік, автор представленої в залах Львівського Палацу Мистецтв колекції творів. Це сьома персональна виставка митця, і, як завжди, його надихали Бог, Україна та найрідніша Наталя.

Ось її перший портрет, де чарівна незнайомка широко крокує поміж полями й перелісками.
А от представлений новий образ, де позаду профілю зображене минуле, що залишилось в рідному селі, а перед очима простір нового життя в місті.
На третьому портреті зі спокійною скромністю несе до нас свою щирість, відкритість та чистоту помислів. Перед нею розляглось старовинне місто, готове прийняти свою королеву.
Більшість творів ілюструють родинне гніздо натхненниці. Її щоденні маршрути рідним містом, мандрівки просторами Батьківщини.

Подружжя шукало свій шлях до Бога і ці пошуки виявились в полотнах на сакральну тематику, що починають формувати окрему колекцію.
Загалом експозиція демонструє цілісність автора, його любов до дружини й усіх нас, намагання створити свій світ, можливо величніший та духовніший за теперішню навколишність.

Н.Захарко,
дослідник творчості Ігоря Маїка