Лекція «Лука Долинський (1740 – 1824): творчий портрет на тлі епохи»

Постать Л.Долинського настільки масштабна у історії українського мистецтва др. пол. ХУІІІ- поч. ХІХ ст. (періоду, загалом, «неврожайного» на видатних митців), що його можна порівнювати із такими сучасниками як Д.Левицький чи В.Боровиковський. Водночас, біографія і доробок Л.Долинського заслуговує і ґрунтовніших досліджень, і ширшої популяризації.

…Уродженець Білої церкви на Київщині, він став найкращим львівським малярем кінця ХУІІІ – початку ХІХ ст., митцем, що перейняв «творчу естафету» оздоблення катедри Св.Юра у Б.Меретина і Й.Г. Пінзеля.

Це про Луку Долинського, «художника зі Святоюрської гори». Він чітко позиціонував себе як “ruthenian maler”, і, водночас, не побоявся вносити новації у традиційний український іконостас. Він органічно поєднав національну іконописну традицію зі здобутками західноєвропейського мистецтва і став митцем «…уже зовсім західного стилю, а образи, що їх він малював для святоюрського іконостасу важко вже підтягнути під поняття ікони» (С. Гординський).