Закоханим у місто

Гострі кути, зліплені в одну довгу стіну вздовж крутої вулички, тисячі кам’яних облич, що дивляться з фасадів, довгі шпилі, які розтинають повітря наповнене ароматом кави та прянощів… Де тут Париж, а де Львів? Не різницю, а саме подібність цих міст шукала фотограф Алла Сімутіна у своїй виставці «Повернення з Парижу» .Вчора у виставковому залі «Зелена канапа» грав акордеон і пригощали французьким вином. Ала Сімутіна, гуляючи вулицями європейської столиці, знаходила рідні львівські пейзажі. Сімутіна привезла до Львова свій маленький Львів, захований в Парижі.

Фотограф Сімутіна використала у роботах різні можливості комп’ютерної графіки: де потрібно пейзажі тануть у світлому мареві, а де – ховаються в нічній імлі. Алла застосовує метод колажу, поєднує фото обох міст на одному папері, чим хоче показати наскільки ці два міста вростають одне в одного. З’являється одне зображення європейського міста, що може відображати будь-який куточок Старого світу. Технічні домішки додають фото експресивності та виразності , зображають  настрій і почуття

Світлини розміщені в певному порядку: зверху висить фото з Парижу, а з низу – зі Львова. На фото однакові дворики і навіть дерева ( «Дерево у місті – 1», «Дерево у місті – 2»). Подібні з вигляду фасади і вікна («Провулок»), пейзажі пір року ( «Тепла осінь -1» «Тепла осінь-2»), і,нарешті, вежі : одна велика, інша майже ховається за дахи будинків.

На фото представлені маловідомі куточки міста, лише закохані у Львів бачать чудеса, де їх непомітно випадковим людям. На останній світлині стоїть жіноча постать, що з львівського провулку дивиться на Париж, адже немає кордонів – є лише чарівне старовинне місто, де почуваєшся щасливим.

Мирослава Ляхович