Викрадення мимохідь або халепа по-австрійськи

Виявляється – комедії ще бувають по доброму смішними, а не лише тупими та брутальними. «НЕНАВМИСНЕ ВИКРАДЕННЯ ФРАУ ЕЛЬФРІДИ ОТТ» – хороша австрійська комедія, від якої на «Тижні австрійського кіно» весь зал заливався щирим сміхом.

Жили собі двоє друзів: скромний Хорсті та герой – коханець Тоні. Хорсті любив курити план, а Тоні любив дівчат… зі всієї чоловічої сили на задньому сидінні свого лімузина( скоріш за все для того і купленого). Все було б гаразд, коли з хлопцями не жила (формально) давно покійна бабуся Хорсті, за яку він, звичайно, одержував пенсію. І ось на 95-ття бабусю вирішила привітати місцева влада…

А далі і так не зовсім впорядковане життя цих двох перетворюється в справжнісінький театр абсурду : надувні ляльки, люди під транквілізатором, поліція, медсестри, злодії, аферисти, і головне – ненавмисне викрадена хлопцями театральна зірка Ельфріда Отт, яка в кінці кінців зіграла свою останню роль – бабусю Хорсті.

Безтурботний настрій у фільмі створювало музичне оформлення: ненав’язливі мелодії в стилі поп-року та подекуди австрійські фольклорні мотиви.

Яким смішним не був би фільм, серед жартів знайшлось місце і для смутку та роздумів. Хоча режисер, наче, навмисне бавиться такими контрастами, мабуть, щоб виділити серед всього іншого оту безтурботність, до якої закликає кінокартина , адже, як має на увазі режисер , – не переживайте наперед і даром – всім відміряна певна кількість … халеп.

Мирослава Ляхович