Вечори французького кіно: з анархією в серці та коханням в голові

Дуже затерта, проте завжди актуальна ідея анархії щоразу тривожитиме наші серця. «Велика вечірка» режисерів Гюстава де Керверна та Бенуа Делепіна – не відкриває нам нічого нового про життя звичайнісінького панка:  життя на вулиці, жебракування, пиятика і рок-концерти. Головний герой Нот (Бенуа Пульворд)  – найстарший панк в Європі, і він відчуває на собі відповідальність змінити щось у суспільстві.

До нього доєднується його рідний брат Жан-Пєр (Альбер Дюпонтель), котрий ще донедавна зневажав Нота за його стиль життя. Але, як виявляється,  і в Жан-Пєра живе дух анархії, який жене його з роботи і викидає на вулицю до брата та пригод. З одного боку вуличне життя панків в комедії Керверна та Делепіна виглядає огидно, але чи не огидним здається життя тих закостенілих споживачів супермаркетів, біля яких кожного дня жебракують брати-панки.

Автори фільму, наче, непомітно підводять до того, що ми всі рівні у своїх бажання та почуттях, що умовності та прагнення успіху – лише напускне, що кожен би хотів хоч раз зробити щось проти уставлених норм:  неждано пробігтись по чужих оселях, подурачитись на концерті чи заснути в копиці сіна – влаштувати  справжню велику вечірку.  Проте, система стежить , всюди є камери, чиє пильне око бачить кожен крок вільних від умовностей братів. У «Великій вечірці» боротьба іде не проти  державної влади,  а проти всесвітньої урбанізації людського мозку, яка не дає можливості відчувати себе вільним, а отже – живим…

Трагікомедія «Психи»  Яна Корідіана теж, проте по-іншому, відображає систему і маленького борця проти неї. Проте , в цьому фільмі невблаганне суспільство настільки їде з глузду, що, навіть, не хоче вірити в божевільність кохання. Головний герой Франсуа (Ерік Ельмосніно) виходить з психлікарні та за всяку ціну хоче повернути свою кохану Анну (Софі Куінтон). Проте, ні Анна,  ні всі інші слухати не хочуть, що Франсуа досі кохає;  його кохання для всіх – то частина божевілля, яке треба негайно лікувати. Проте, Франсуа знову тікає з лікарні і вперто не хоче ставати нормальним, а отже  – прощатись з шаленим коханням до Анни. Франсуа і далі проситиме Анну піти за ним і віритиме, що в її серці теж не погас цей божевільний вогонь.

Мирослава Ляхович