В Славському в церкві знищили розписи відомих художників Сосенка і Буцманюка

Вчора, 15 травня в церкві Успіння Богородиці УГКЦ в Славському почалася варварська реставрації. Робітники збили розписи художників Модеста Сосенка та Юліана Буцманюка (Ними свій час опікувався і допомагав митрополит Андрей Шептицький. Також оббивають плитку фабрики Івна Левинського (за іронією цей рік у Львові проголосили роком Івана Левинського)

Ось що про подію написав Михайло Скоп:

За злочином, у який я ще не можу повірити, спостерігав сам Андрей Шептицький. Ось він, в образі Євангеліста Матфея. Митрополит був палким покровителем митців, тому Сосенко, Бойчук, Буцманюк, Новаківський і багато інших надавали святим його портретних рис… Але це було давно. Сьогодні ж в церкві УГКЦ прижиттєвий (!!!) образ митрополита Андрея був збитий, бо для о. Андрія Петришина це сміття. Манкурт в рясі захотів красівий євроремонт, нашо йому те старе барахло…

Скажіть, чи може УГКЦ гідно відповісти і викинути зі своїх лав сміття, яке так зганьбило ім’я Церкви?

Церква збудувана а 1901 році за проектом архітектора Василя Нагірного. Тодішній священник Євстахій Качмарський спілкувався з митрополитом Шептицьким і  дослухався до його поради та запросив модерного митця Модеста Сосенка оформити інтер’єр сільського храму. Сосенко розпочав оздоблювати церкву в 1909 році, його помічником був студент Краківської академії мистецтв Юліан Буцманюк.

«Тепер Сосенко кінчить малювати церков у Славську. І справді, кому лежить на серці штука, повинен віджалувати труду аби оглянути се діло руського артиста, що зрозумів його житє-бутє, і що бачить красного в народі, старається в малярстві віддати»

— писав Качмарський.

Згадував працю художника в Славському і перший директор Національного музею у Львові Іларіон Свєнціцький:

«Найлегше працював (М.Сосенко — авт.) над іконостасом Василіянської церкви (у Львові — авт.) та в Славську. В обох разах він виявив стільки ніжного такту мистецького в доконечних – в наших умовинах життєвих – компромісах митця з буденщиною, та великої умієнтности своєї, що годі не сказати про них декілька слів. […] Славсько, одна з найкращих осель бойківських Карпат, колиска творчості і діяльності Устіяновичів – батька й сина, стало ще багатшим після Сосенка. Усе багатство свого творчого духа, усю умієнтність рисівника-орнаментатора, декоратора і кольориста вложив він в сю церкву. До виконання сего мистецького завдання він був вже вповні приготований, бо до попереднього мистецького вишколення, досвіду і знання він долучив глибоке прочуття старинного орнаменту рукописів і стародруків ХV-ХVІ ст. львівських музеїв – Ставропігійського і Національного у зв’язку з орнаментом византійсько-староруським Київа, та старинним людовим. Додати до сего особливше захоплення красою рідного краєвиду, осяяного ясним теплим сонцем – а перед нами стане Сосенко, співець краси у лініях і переливах красок веселки. Мало того, Сосенко забажав знайти зв’язок між малюнками і обрядом, який у давньому так сильно ціхував наші церкви. Для сего він основно знайомився з археологією нашого церковного малярства і обряду, тому й дав не шабльонові рисунки пізнього бароко, або сучасного реалізму, що глядає за якимись особлившими ефектами, осягненими давніми монументальними творцями-велитами мистецтва, тільки особливші своєю шляхотною простотою рисунку орнаменту та ріжного кольориту твори. Стінопись церкви у Славсько є кращим висловом засобу мистця стати виразником невмирущого творчого духа за поміччю нечисельних матеріальних середників».

І тут ми маємо повідомлення від Українського товариства охорони пам’яток історії та культури:

У Славську в церкві Успіння Пресвятої Богородиці знищили(!!!!) розписи Модеста Сосенка і Юліана Буцманюка!

За матеріалами з фейсбуку, РІСУ та Радіо Свобода