Щось більше ніж джаз…

Ріка долає тверде холодне каміння… Вона протікає між могутніми скелями… А потім падає з невеликого пагорба вниз, додому… Безперечно, більшість присутніх на звітному концерті львівського джазового гурту «Dzyga Jazz Quartet» відчули ледь не кожну краплину, яка відтворювала шлях швидкої гірської водойми. Та й не дивно, адже десятилітній стаж патріархів львівської сцени дозволяє творити для шанувальників чудеса.
Свято джазу відбулося 4 травня у Львівській філармонії. Учасники «Dzyga Jazz Quartet» завершували фестиваль «Флюгери Львова» і водночас святкували річницю своєї спільної творчості. Для архітектора за освітою Володимира Кота, щирого і лагідного лікаря Аркадія Орєхова, стриманого і рішучого фізика Валентина Учаніна та іронічного нинішнього учасника київського гурту «Естетік Едьюкейшн» Андрія Надольського висновок десятиліття звершувався по-особливому. Доволі солідний час їхнього існування як гурту дозволяє перед виступом не згадувати історію створення і найвагоміші творчі досягнення. Але, незважаючи на це, львівські музиканти з найбільшим джазовим досвідом мусять виходити на сцену з неабиякою відповідальністю перед людьми, які вже стільки років з нетерпінням чекають їхнього чергового виступу.
Крім композицій таких видатних творців джазу як Хатчірсон і Грузін, «Dzyga Jazz Quartet» виконували власну музику. За це їм величезна заслуга, бо важко народжувати щось нове, коли у світі вже є такі «монстри» своєї справи.
Цих четверо чоловіків досить поважного віку є чимось більшим для Львова ніж просто музикантами. Може це через той екстаз, який вони доносять до оточуючих через власну гру на сцені. А може вони просто дарують людям щось набагато більше ніж джаз…

Ірина Павлюк