Сама собі карма
Траса. Вродлива дівчина піднімає ногу і «ловить» автомобілі. Подумаєте, що шльондра… Так – у своєму місті , але сьогодні вона вирішила втекти з власного болота…
Цього вечора у Палаці мистецтв в рамках фестивалю “Кіно: Жіночий стиль” до уваги глядачів була представлена стрічка бразильського режисера Муріло Паста «Кармо». Ще одна нетипова жіноча історія. Кармо з бразильської провінції , де не має межі між порядністю і брудом. Дівчина виривається з того світу, вона заскакує в машину до одного бандита, що якраз їде на «ділову зустріч». Дорога життя поєднає цих двох – шалену дівчину та інваліда в колясці – на завжди. Кармо вплутується в авантюри, краде машини і стає свідком вбивств. Режисер змальовує жінку, на перший погляд, з «вітром в голові», але в Кармо просто кипить жага до життя будь-якою ціною. Як не покалічила її доля, вона все ж не може змиритись з вбивствами і несправедливістю. Кармо вередлива і зіпсована, але в душі живе доброта, вона віддає свою частину дорогого товару, отриманого з численних авантюр, малознайомій вагітній дівчині.
Фільм зачіпає життя простих бразильців. Бідність, неминуча доля для кожної жінки – ледве зводити кінці з кінцями, або заробіток своїм тілом. Кармо кидається наперекір долі, вона прагне прогнати всі злидні подалі від себе. У стрічці змальовують релігійність у досить жартівливому тоні . Мати Кармо – релігійна фанатичка, ревно падає в молитві, зразу ж після статевого акту. Але тут скоріше не жарти над релігійністю, а, навпаки, незаперечна істина – моляться не лише праведники.
Епізодично у фільмі з’являється дивна жінка, наче господиня всього навколишнього світу. Мабуть, таки вона і є втіленням самої карми чи долі, але до Кармо їй нема діла, Доля лише спостерігає нишком збоку.
Не обійшлось без романтичних почуттів, спочатку просто напарники «по справі» – Марко та Кармо – стають коханцями, ба, навіть, коханими. Проте, Кармо знову хочеться змінити свій світ, і вона кидається навтьоки. Тоді ж, напевне, втручається пані Доля і навертає дівчину до її щастя. Адже, подорожувати життям можна також у двох з коханим, особливо, коли не знаєш – куди занесуть тебе шалені колеса.
Мирослава Ляхович