Ранок, допитий до кінця


Треба бути «Мертвим Півнем» щоб о 10:00 ранку, після першого дня «Флюгерів Львова», зібрати таку кількість людей. Хтось ще не отверезів від шалених джазових ритмів першого дня фестивалю, чи навіть не боровся з хмелем у своїй голові, а хтось просто прийшов зранку в дворик Ратуші та поправив хмільний стан.
На розігріві того ранку був «Очеретяний кіт». Хлопці з «Кота» навіть зіграли одну композицію вкупі з головним «Півнем» Міськом Барбарою.
Для початку Місько розповів всім невтаємниченим, що «Радіо Афродита» – це не лише новий альбом «Мертвого Півня», а підпільна радіохвиля УПА. Далі гурт заграв патріотичних пісень. Почали звичайно з «Бандерштату». Пролунало кілька фольклорних композицій. Місько наче дражнився з публікою та вперто не хотів переходити до всіма вже вивченої музичної програми.
Щоб ще краще підігріти апетит до себе «Мертвий Півень» зникає посередині концерту. І тут виходить на сцену відомий гітарний віртуоз Енвар Ізмайлов. Добрих півгодини він чарує своїми пальцями по струнах. Публіка прикипає очима до сцени.
Під останні ноти віртуоза на сцену як ошпарений вискакує Місько та оголошує всім про сюрприз : зараз з «Мертвим Півнем» буде виступати Віктор Морозов.
Справді ,на сцені появляється відомий «голос Львова» Віктор Морозов. Після кількох сентиментальних пісень з Морозовим, Місько набирається сил і починає заводити народ улюбленими композиціями. Лунають «Falling all over myself», «Without you» та інші вже давно всіма вивчені напам’ять композиції на слова Юрія Андруховича : «Амалія Неборака», «Вольф Мессінг», «Seven-eleven», «Ми так жили немов співали джаз…».
Місько каже, що геть втомився та намагається втекти зі сцени, проте, як і кожного року народ реве «на біс» і «Півні» грають ще так композицій з десять. На «Поцілунку» Барбара зовсім знесилений ледве хрипить в мікрофон, але вірні львівські фанати співають в унісон замість нього. «Ми п’єм цей ранок до кінця!» – лунає звідусіль. Гурт «Мертвий Півень» грає свого «Старенького харлєя» – останній аргумент для людей, що хлопці вже йдуть зі сцени.
Не важливо, що кожен раз концерт завершується однією і тією ж композицією ,а гурт загалом не змінює репертуар вже енний рік . «Мертвий Півень» – це жива легенда, невмируща традиція , під звучання якої прокидається мало не все місто та не лише один раз на рік.

Мирослава Ляхович

Реклама на сайті

Реклама на сайті

вверх