“Портвейн” за літературні заслуги
Лімерик – це форма короткого вірша, який зародився у Великобританії. Традиційно лімерик складається з п’яти рядків, розташованих по схемі ААВВА. Сюжетна побудова приблизно така: в першій строфі говориться про те, хто і звідки, в другій – що зробив, а далі – що з цього вийшло. Лімерик обов’язково мусить мати комічний ефект і викликати усмішку. В українській літературі цей жанр зародився завдяки Іванові Лучуку і Юрієві Позаяку. Саме вони 21 квітня у літературній кав’ярні «Кабінет» організували лімерик-акцію «Львів – Лемберик – Лімерик». Поети читали свою поезію і паралельно розповідали слухачам особливості згаданої форми вірша.
Юрко Позаяк спочатку створював лімерики англійською мовою. Він їх просто писав для себе, бо колись взагалі не думав ставати поетом. Цей жанр Юрко позичив у Європи, де такі маленькі гумористичні віршики творять практично усіма мовами. «Писати лімерики не так вже й легко, – признався поет. – В цю форму досить важко вкласти гру слів,гумор, пафос». Вже пізніше у Юрка якось раптово почали зароджуватись твори цього жанру російською мовою. Це його самого обурювало, бо все інше писалося лише українською. Також іноземна творчість Позаяка не подобалася побратиму Іванові Лучуку, у якого вже тоді був цілий цикл «Галицьких лімериків». Після довгих старань, намагань і умовлянь Юрій Позаяк таки написав свій перший лімерик на рідній мові, а за ним і багато інших, які пізніше увійшли до циклу «Українські лімерики».
Тепер Іван Лучук і Юрій Позаяк планують створити сайт, на якому кожен охочий зможе розмітити свої спроби цього нетрадиційного віршового жанру. І, можливо, колись побачить світ велика антологія українського лімерика.
А на завершення «кабінетних» посиденьок Юрко Позаяк згадав, як колись йому вручали премію «Бу-Ба-Бу». Літературна нагорода тоді складалася з пляшки «Портвейну» і торта, якого Олександр Ірванець «засандалив» поетові прямо в обличчя. За лауреатом тоді спостерігала повна аудиторія студентів, які прийшли послухати поезію молодого і вельми талановитого літератора.
Іра Павлюк