Оригінальна цифра 13

Клуб “Picasso” не відрізнився оригінальністю у святкуванні свого дня народження : були і кольорові повітряні кульки, шалені танці, великий торт і багато вишуканої та просто – публіки. Правда, святкування саме 13 річниці додавало якоїсь інтриги та несподіванки, чого справді було багато суботнього вечора з 12-го на 13-те червня. Як заведено в нас на Галичині, святкування відкрилось на дві години пізніше зазначеного в оголошенні часу. Досить яскраво виглядав задум із казино : клуб “Picasso” того вечора зіграв роль центру розваг з ведучими в смокінгах та дівицями одягненими на кшталт кабаре.
Першими запалили публіку своїм драйвом гурт «Мері». Зал зірвався під пісню «Не Віталік», усміхаючись та наспівуючи слова. Далі хлопців потягнуло на меланхолію і почала лунати пісня «Меридіани» – такий собі відпочинок від шаленого підстрибування. Композиція «Ромео» знову заставила шановне панство рухати всіма частинами свого тіла. Гурт «Мері» налаштував людей на правильний настрій, який з більшою пристрастю підхопили британці з «Touch & Go». Музика екстравагантного саксофоніста і вокал спокусливої мулатки – бурхливо сприйнялись публікою. Лунали дуже відомі мелодії, деякі з них були знайомі практично кожному із присутніх. Композиції цього гурту ми часто чули в різноманітних рекламах, серіалах та програмах. Ванесса Ланкастер, вокалістка «Touch & Go» вдало переходила від гарячих слів до ніжних романтичних шепотінь, музика Джеймса Лінча гармоніювала зі словами і навіть в більшій мірі їх замінювала, адже одна із особливостей цього гурту – досить мале використання слів.
Перша половина вечора у “Picasso” направду видалась незабутньою, чого не можна сказати про другу частину. На сцену вийшло два молодики, а саме гурт «Ener.G». Стандартна поп-музика в чистому вигляді. На фоні всіх попередніх цей поп-колективчик виглядав досить кумедно , але народ продовжував «відриватись». Можливо організатори вечора і сподівались на те, що після такого драйвового початку все інше теж буде саме в такому світлі. На завершення на сцену вийшли “Bald Bros”- знову двоє, правда вже трохи старших бритоголових парубки. Зал зарухався в ритмі української електронної музики. Публіку веселили кумедні слова, що лунали поряд з електронною мелодією . Всі виглядали задоволено і змучено, тому можна сказати – основна ціль дня народження була втілена в життя.

Мирослава Ляхович