«Music Lab» — заклад для всіх і… для обраних

Це місце цінують ті, хто знає, що таке справжній «відпочинок по-львівськи»: коли можна одночасно отримувати задоволення і від колориту старого міста, і від сучасного інтерьєру у закладі; коли молодіжна і демократична атмосфера поєднується з цілком «дорослим» рівнем сервісу і продуманим європейським меню.

Як народилася ідея створити рок-кафе у центрі Львова? У чому «фішка» закладу? Чому його відвідувачі повертаються сюди знову і знову? Розповідають власники «Music Lab» — Андрій Інгульський, Іван Лавров і Джозеф Моавад.

— Як ви прийшли до ресторанного бізнесу? Чому вирішили створити саме клуб-кафе?

Андрій: Випадково. Багато моїх знайомих і друзів починали свою справу зі слів: «А давай спробуємо!» До нас ідея створення бару прийшла, коли ми з майбутнім партнером Джозефом напилися на дискотеці. Тоді вирішили, що потрібно створити власний бар, бо у своєму закладі буде не так соромно (сміється).

Джозеф: Ще у 16 років я організував свою першу вечірку, тоді й зрозумів, що це саме те, чим я хотів би займатись у майбутньому. Я люблю спілкуватися з людьми і заводити нові знайомства. Свій клуб надає для цього усі можливості.

— Які труднощі підстерігають фахівця-ресторатора на початку кар’єрного шляху?

Андрій: Ресторанна справа, як і будь-яка інша, потребує вкладання у неї душі, постійного самовдосконалення і… певного азарту. На мою думку, основною проблемою початківців є відсутність системного мислення, звички думати на один крок вперед, бажання працювати і розвиватися. А ще дуже шкодить постійний страх: «я не зможу». Тільки той, хто зуміє переступити через себе, через внутрішні страхи, зможе згодом претендувати на статус фахівця.

Джозеф: Єдине, з чим у мене іноді виникають труднощі — це документація, адже українська — не моя рідна мова. Але у цих питаннях мені завжди готові прийти на допомогу мої партнери.

— На що зважали передусім при відкритті нового закладу?

Андрій: На бюджет (сміється). Це була боротьба жадібності та цікавості. Насправді, спочатку ніхто не розумів, з чого потрібно починати, як усе має відбуватися, що слід робити і якою є кінцева мета. Одним з ключових факторів був пошук місця для майбутнього закладу. До того ми вже мали досвід невдалого розташування бару і добре знали, якою мірою місце впливає на потік клієнтів.

Іван: В першу чергу зважали на те, що подобається нам самим! Займатися тим, що не приносить задоволення, — не наш принцип. Комерційна складова була другорядною.

— Як ви обирали тематику бару, адже у Львові досить складно чимось здивувати публіку?

Андрій: Чесно скажу: з фантазією завжди було туго, тому в цьому питанні повністю поклався на своїх партнерів. Для мене головною була наявність кальяну в майбутньому закладі. Втім, частину свого досвіду в розробку ідеї, звичайно, вклали усі: ми багато подорожуємо, бачили чимало барів, клубів і дискотек з оригінальними концепціями і чітко знали, що в нас має бути не гірше!

Іван: Ідея була досить проста — це поєднання музики, затишної атмосфери та простої сучасної кухні. Спочатку було два поверхи: один з рок-музикою, другий — з сучасною клубною. Віднедавна — це три поверхи, два з яких у рок-стилі, один — у сучасному. Сьогодні в нас величезна колекція рокових кліпів, від сучасних виконавців до класики рок-музики. Не упевнений, що ще якийсь заклад в Україні може похвалитися такою добіркою! «Music Lab» має ще одну «фішку»: у нас регулярно проходять концерти у форматі «рок-гурт в тебе за столом», тобто без сцени: виконавці під час виступу спілкуються з відвідувачами.

— Ви можете визначити для себе конкурентів серед львівських закладів?

Андрій: Я би сказав, що конкуренція — це дуже розмите поняття. Якщо зважати на конкурентів чи наслідувати їхні певні дії, можна втратити індивідуальність закладу. Ми ніколи не вивчали схеми роботи наших конкурентів. У будь-якій справі кожен повинен самостійно стати на власні граблі.

Іван: Якщо взяти Львів загалом — то кав’ярень, барів, клубів тут дійсно багато. Конкурувати нібито є з ким. Але коли постає питання «куди піти?», варіантів залишається один, максимум два. Є маса закладів, повертатися у які бажання не виникає. Ми прагнули створити насамперед клуб — місце, де ти відчуваєш себе «своїм», куди тобі хочеться приходити у будь-якому настрої, де тобі затишно і комфортно.

Джозеф: Якби у Львові насправді існувала конкуренція — то заклади були б значно вищого рівня.

— Як вважаєте, що є важливим для клієнтів, зокрема, львівських, у вашому закладі?

Андрій: Готовність власника не бути жадібним. Перші три місяці ми не працювали «на прибуток». Ми створювали у барі атмосферу, залучали ядро нашої майбутньої аудиторії. З часом ці люди нікуди не зникли. Нам вдалося створити дружню атмосферу, у якій навіть ті, хто потрапляє до нас уперше, можуть швидко знайти собі співрозмовника і відчути себе «у своїй тарілці».

Джозеф: Я часто спілкуюся з нашими клієнтами, і зазвичай вони говорять, що відвідують наш бар, бо почуваються тут, як вдома. Цього ми й прагнули, коли його створювали — надати людям умови для комфортного відпочинку з приємною музикою.

— Львів, як відомо, туристичне місто. У вашому закладі люблять відпочивати іноземні туристи?

Іван: Так. В більшості випадків кажуть, що люблять відпочивати тільки в наших закладах! (сміється)

Джозеф: Ми розташовані у самому центрі міста, тому оминути нас туристам просто не вдається. Але навіть потрапивши сюди зовсім випадково, вони нерідко стають нашими постійними клієнтами. І потім, повертаючись до Львова, знову і знову приходять до нас.

—Якщо говорити про ділову сторону, які є складності ведення бізнесу у Львові?

Андрій: Ми живемо в Україні — суворій країні з дивними законами. Якщо до цього ставитися з гумором, то з кожної оригінальної ідеї щось може вийти, і загалом не все так погано. Однак іноді складається враження, що у нашій державі усе навмисно вигадано для того, щоб створювати побільше труднощів.

Іван: Чимало чиновників усе ще не позбулися «совка» та «села». Нам, наприклад, досі не вдається погодити макет вивіски, який би відповідав стилю нашого закладу. Чомусь міська влада вважає, що історичні фасади не псує тільки підвальна ковка та «дивні кольори»! Ми ж принципово намагаємося вирішувати подібні питання законним шляхом. Результат — наш заклад й далі існує без вивіски.

— Поділитеся планами на майбутнє?

Андрій: Як завжди — захоплення Всесвіту! (сміється) Насправді, зараз у планах інтенсивний розвиток та інвестування у мережу закладів. Модель бізнесу вже відпрацьована, ми встигли наступити майже на всі граблі і накопичити чималий досвід. Саме з цього моменту і починається серйозна робота.

Джозеф: У планах — величезний клуб у Львові! І, можливо, поширення мережі закладів «MusicLab» у різних містах України.

Автор: Дар’я Бура