Міцний чиказький блюз Тейлора

На сцену театру ім. Заньковецької вийшов високий чоловік. Нешвидко, але енергійно підійшов до мікрофона і сказав : everybody. Зал зааплодував і атмосфера стала відчутно теплішою.

Мелвін Тейлор привіз до Львова дорослий блюз – гіркий як чорний шоколад і міцний, як кава. Відомий американський гітарист і вокаліст з Чикаго виступав з піаністом Бернеллом Андерсоном, басистом Джонні Бенні і зовсім ще юним барабанщиком Дарвонтом Мюрреєм.

Тейлор дійсно вразив своєю технікою гри. Можна тисячу разів читати про його особливий власний стиль гри на гітарі, в якому неймовірним чином поєднуються вибухова техніка легендарного Джімі Хендрікса з витонченістю джазової манери Уеса Монтгомері.

Або дивитись відео на YouTube, як Тейлор віртуозно вправляється у використанні спекотної wah-wah pedal. До речі, коли люди говорять про “вау” педалі, вони говорять про Crybaby. І ми почули, як плаче ця крихітка. Але врешті-решт побачити і почути гітару Мелвіна Тейлора наживо – це зовсім інше і ні з чим незрівнянне враження.

Його акорди, такі насичені і густі, торкаються чогось в середині душі. Вони нагадують про самотність, про непорозуміння, про місця, де почуваєшся затишно, як вдома. Але музика не залишає тебе наодинці зі старими ранами, а навпаки, ніби виліковує їх.

Виступ – це розмова з гітарою. Іноді інструмент видає настільки дивні звуки, що здається, вони занадто інтимні, аби бути при цьому присутнім.