Львівських письменників та письменниць запрошують на Харківську літературну резиденцію-2020

Український ПЕН та Харківський ЛітМузей запрошують львівських письменників та письменниць, перекладачів та перекладачок на участь у Харківській літературній резиденції-2020. Обиратиме резидентів журі, до складу якого ввійшли члени й членкині Українського ПЕН: Сергій Жадан, Андрій Курков, Катерина Калитко, Остап Сливинський і Наталка Сняданко.

Подаватися можуть українські прозаїки/ні і перекладачі/ки, котрі на момент подання заявки мають не менше трьох опублікованих книжок.
Прийом зголошень до 30 червня, детальні умови для заявників — на сайті Українського ПЕН.

Імена резидентів/ок 2020 року будуть оголошені 10 липня — на сайтах і ФБ-сторінках організаторів проєкту (PEN Ukraine, ЛітМузей).
Усього резидентів/ок буде 4, перші двоє працюватимуть з 15 серпня по 15 вересня, ще двоє — з 15 вересня по 15 жовтня.

Учасники/ці резиденції житимуть у Харкові протягом місяця (в окремих квартирах) — аби мати змогу комфортно й зосереджено попрацювати над своїми творами та перекладами. Усі учасники/ці резиденції отримають стипендію у розмірі 28 500 грн: у цю суму, окрім податків (ПДФО та військового збору), включені витрати на проїзд, харчування та проживання в Харкові протягом місяця.

Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН, вважає, що для авторів будь-якого віку можливість побути в умовах резиденції — це золота пора, коли ти не повинен відволікатися на щоденну рутину. А ще — маєш розкіш подивитися на теми, з якими працюєш, через оптику іншого місця, обставин, інакшого кола спілкування. Також він відзначає: «Харків уміє приховувати свої таємниці. З 1919 по 1934 рік він був столицею радянської України, в ньому народились нова революційна українська література, новий театр, нова архітектура. Тут у 1920-ті роки проводились численні соціальні експерименти і пошуки ідеального соціалістичного комунального життя; створена Національна спілка письменників України. Історія Харкова ХХ сторіччя може допомогти зрозуміти історію України і її сьогоднішніх і проблем, і досягнень. Літературна резиденція в Харкові – це чудова нагода збагатитись знаннями, відчуттями, розумінням різних історичних впливів на сьогодення і одночасно – докласти свого часу і таланту для того, щоб історії Харкова і всієї України, документальні чи вигадані, були почуті за межами цього загадкового міста, а може, і за межами країни».

Окрім книжок, над якими автори/ки працюватимуть, вони матимуть написати і есеї про своє відчуття Харкова, час, проведений на резиденції. Організатори проєкту планують у подальшому видати ці есеї окремою збіркою.

Львівська письменниця і дослідниця Люба-Параскевія Стринадюк, учасниця першої резиденції, згадує: “Мій перший Харків. Вже осінньо-зимовий. І я з гір – з Гуцульським театром Гната Хоткевича. Із бажанням познайомитися з режисером театру на його батьківщині – у Харкові. Це був час моєї пошуково-дослідницької праці, мого спілкування з містом, з людьми. І тут визрівало моє відчуття певності – що я можу у своїй майбутній книжці про свою гуцульську родину також написати про Гуцульський театр, вплести розповідь про нього у свій твір. Бо мій гуцульський родич грав у Гуцульському театрі. Бо я є тут у Харкові – маю час і змогу знайомитися з матеріалами про режисера, про театр. Аналізувати, проявляти”.

Харківська літературна резиденція була заснована Українським осередком Міжнародного ПЕН-клубу 2018 року з метою розвитку української літератури і книжкового середовища, популяризації читання, промоції культури Харкова. Під час перших резиденцій у Харкові письменники працювали над такими творами: Любко Дереш — над романом із робочою назвою “Фейк” (на стадії завершення), Катерина Калитко — над романом із робочою назвою “Напівшовкові” (завершує роботу), Люба Параскевія-Стринадюк — над книгою з робочою назвою “Історія однієї гуцульської родини” (в якій один із персонажів — харківський митець Гнат Хоткевич), Ярослава Стріха — над перекладом книги Кейт Аткінсон “Розшифровка” (вийшов 2019 року) та Міхаель Целлер — над збіркою оповідань і есеєм “Каштани Харкова. Мозаїка міста” (який організатори проєкту планують перекласти українською).

Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 128 членів і є одним із 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова та імені Георгія Ґонґадзе.
Харківський ЛітМузей – муніципальний музей Харкова, створений для дослідження, збереження і популяризації слобожанської літератури і промоції читання загалом.