Літфест навчився читати?


Однією з найвідвідуваніших подій Форуму видавців залишається Львівський міжнародний літературний фестиваль. Присутні знайомляться з учасниками літфесту та заздалегідь планують до кого варто піти на читання.

Відкривав фестиваль вірш Чеслава Мілоша у виконанні президента Форуму видавців Олександри Коваль. До привітань та побажань пані Олександри приєднався почесний гість Форуму Ерленд Лу.

Як зазначила ведуча вечора Мар’яна Савка – літературному фестивалю виповнилось 6 років. Отож, сам 18-ий Форум видавців досягнув повноліття, проте літфест так і не навчився добре читати… На жаль, як і минулого року, пані Мар’яна не зважаючи на свій артистичний досвід, помилялась і затиналась. Пані Савку добре «витягував» її партнер Володимир Бєглов, професійний радіо діджей почувався на сцені, як риба у воді.

Почав поетичні читання австралійський поет Лес Вікс. Його сумний, меланхолійний вірш одразу настроїв публіку на якийсь дивний настрій світлої печалі. Сумною, навіть, як крига, холодною була поезія молодої британки Софі Кук. Наша поетка Мар’яна Кіяновська теж не випромінювала радість, вся в роздумах та сумнівах : «ким би був поет, якби не був поетом», – думає в глос Кіяновська. Ланцюжок сумних жіночих почуттів закрила теж українська поетка Галина Крук. Пані Галина читала про безвихідь та безглуздість життя. Її вірш був просякнути сильною жіночою волею, проте волею не до життя, а до смерті.

Чоловіча поезія того вечора була значно світліша та тепліша, ніж жіноча. Ремі Раджі з Нігерії прочитав чудовий вірш про кохання до жінки. « Я любитиму кожну мову, якою можна буде промовляти твоє ім’я», – усміхаючись, говорив Раджі. Василь Махно вдався до ретроспектив, у вірші постали картини молодості його батьків, старі давно забуті мелодії вчувались поміж рядків пана Махна. Всім відомий Віктор той, що Неборак, прочитав уривок зі своєї скандальної «Літаючої голови». Війнуло класичним постмодернізмом, трохи старша публіка здвигнула плечима, мовляв , майже класика, але трохи проїлось…
Абсолютно стислим та зрозумілим виявився Андрій Боднар – він прочитав всього 4-5 рядків, проте вони на мить ойкнули чимось болючим у середині.

Як вже заведено, вечір завершився музикою – цього разу тішили публіку «Сонцекльош». Власне, потішили, а не захопили, як це минулого разу зробив гурт «Даха Браха». Певне, організатори не хотіли знову затьмарювати поетичної частини, це вже ж таки поетичний вечір, а не концерт. Публіка підтримала таку думку і досить швидко покидала зал під простенькі акорди «Сонцякльош».

Мирослава Ляхович

Реклама на сайті

Коментарі

Коментарі закриті.

Коментарі закриті.

-->

Реклама на сайті

вверх