LISFF Wiz-Art 2016: коротко про фестиваль короткого метру

Фільм «Естакада», Патріс Лаліберт, Канада, 2015

Слоган цьогорічного фестивалю – «народження світла». Адже фільми, обрані для показів – не ідеологічні, розповідні чи пояснювальні. Вони задають питання, вимагають рефлексії та діалогу з глядачем. Від цього і слоган – народження світла, як народження істини, відбувається у діалозі режисера і глядача.

Фільм «Ванна», Тім Ельріх, Австрія, Німеччина, 2015

А ще приємно спостерігати за розвитком і розширенням масштабів фестивалю. Більше людей, більше гостей, більше учасників і локацій. Щодо останнього, то їх було чотири: Львівська філармонія, Палац мистецтв, кінотеатр по вулиці Коперника. Під кінець програмного дня можна було переглянути фільми просто неба у дворику Ратуші.

Фільм «Зміна в погоді», Муіріш Кроулі, Ірландія, 2015

На дев’ятий за рахунком фестиваль приїхало 60 гостей, 22 з яких завітали до Львова з-за кордону: режисери з Канади, Польщі, Німеччина, Росії, культурні критики, художники, музичний гурт «Реве та стогне», який презентував свою короткометражку про заробітки у Польщі.

Фільм «Повернення Еркіна», Марія Гуськова, Росія, 2015

Щодо програми фестивалю, то вона складалась із декількох блоків: міжнародна конкурсна програма до якої увійшло 15 фільмів, українська конкурсна програма, також позаконкурсна міжнародна та національна програми, спеціальні покази. Останні з який – це фільми, які відгукувались на виклики сучасного суспільства, проблеми та питання: #ЯнеБоюсьСказати, фільми на еко-тематику, «Плачте, але знімайте» – молоде українське кіно, кіноконцерт, та спеціальна кураторська програма – «експериМентальне кіно».

Фільм «Син», Філіп Сотниченко, Україна, 2015

Для українського кіно організатори фестивалю залишили багато місця у програмі. Як вже згадувалось вище, це національна конкурсна програма до якої увійшло 8 фільмів. У перший день фестивалю усі охочі мали змогу переглянути короткометражні фільми зняті у Львові. Під слоганом «Плачте, але знімайте» показували українські короткометражки, які не увійшли в конкурсу програму, але які просто неможливо було не показати. У суботу відбувся показ та обговорення фільму «Кримські історії» Нарімана Алієва про життя кримських татар.

Фільм «Кров», Валерія Сочивець, Україна, 2016

Що ж до переможців фестивалю. Пальмову першість у різних категоріях отримали фільми:
Гран-прі – «Естакада», реж. Патріс Лаліберте, 19 хв, Канада, 2015
Найкращий сценарій та приз глядацьких симпатій у міжнародному конкурсі – «Ванна», реж. Тім Ельріх, 13 хв, Австрія та Німеччина, 2015
Найкраща операторська робота – «Зміна в погоді», реж. Муіріш Кроулі, 17 хв, Ірландія, 2015
Найкраща режисура – «Повернення Еркіна», реж. Марія Гуськова, 28 хв, Росія, 2015
Найкращий український фільм – «Син», реж. Філіп Сотниченко, 16 хв, Україна, 2015
Спеціальна відзнака – «Кров», реж. Валерія Сочивець, 13 хв, Україна, 2016
Приз глядацьких симпатій в українському конкурсі – «Чорногора», реж. Тарас Дронь, 18 хв, Україна, 2016

Фільм «Чорногора», Тарас Дронь, Україна, 2016

Після таких фестивалів зникають питання: чи є кіно в Україні, чи є кіноіндустрія в Україні, чи є ті, хто цим займається і ті, хто це споживає. Заповнені зали, кількість фільмів – міжнародних і українських, кількість людей, залучених у фестивалі – все це показує, що кіно в Україні є і буде.

Автор: Оля Манделюк