Вистава «Еклезіаст»
Культура на районі: нове арт-життя львівських околиць
Збоїща — стара місцевість у Львові, назва якої походить від слова zboj, що з польської означає “розбійник”. Ніби на підтвердження назви цей, віддалений від центру мікрорайон протягом довгого періоду вважався одним із найкримінальніших у Львові.
Сьогодні Збоїща – це кілометри багатоповерхівок із найдовшим у місті будинком, який ще називають “Китайською стіною”, приватний сектор і циганський осередок — “Індія”. Єдиним острівцем культури в районі є державна установа Народний дім, яку, втім, довго не використовували за призначенням.
Але зараз саме з нього розпочинається нове життя малопривабливого району.
Група місцевих активістів вирішила перетворити Народний дім на мистецький центр.
Куратор проекту Ольга Райтер розповіла, як їм вдається втілювати урбаністичні ідеї і знаходити підхід до мешканців району.
Усе місто – центр
Керівник мистецької платформи Wiz-Art Ольга Райтер організувала низку кінофестивалів у Львові. Більше року тому Ольга зацікавилася проблемами міської культури. Найбільше її турбувало питання, як зробити рідне місто комфортним не лише для туристів, але й для самих львів’ян.
Із групою однодумців дівчина створила громадську організацію Klaster, метою якої є позитивні зміни районів міста через культуру. Розпочати активісти вирішили з віддалених районів Львова, одним з яких стали Збоїща. Гасло перетворень: “Усе місто – центр”.
Від Львова до Збоїщ – близько 30 хвилин їзди, але це ніби інший світ. Тут паралельно існують житлові будинки в кільканадцять поверхів і приватні будиночки, зелень чергується і “кам’яними джунглями”. Раніше саме в цьому районі була долина річки Полтви, яка тепер опинилася під землею. Але в команді Klaster вважають: усе, що далі від центральних вулиць, не має бути забутим.
Перше, що впало в око волонтерам, це – Народний дім, осередок культури радянського зразка. У старій напівзакинутій будівлі раніше діяли гуртки, які переважно співали пісні під баян, або виконували народні танці.
Замість застарілого будинку культури Оля та її команда вирішили створити прогресивний мистецький центр. У лютому 2013 року директором Народного дому стала керівник театрального фестивалю “Драма.ua” Вікторія Швидко, й активісти взялися за ремонт.
Стан будівлі був жалюгідним, згадує Ольга. У будинку не було туалетів, а також світла і води. Разом із напіврозваленими стінами активісти отримали й борги за комунальні послуги.
Утім поступово будинок приводять до ладу – танцювальна студія, яка проводитиме в Народному домі свої заняття, погодилася відремонтувати підлогу, одну з фасадних стін активісти вже розмалювали графіті, у будинку провели wi-fi, облаштували подвір’я. Волонтери допомагають у прибиранні території та окремих ремонтних роботах.
Кошти на комунікації та мінімальний ремонт Народного дому теж виділила міська рада Львова, іншу частину активісти Klaster шукають самі. Нещодавно вони стали одними з трьох переможців у конкурсі соціальних проектів, проте виграний грант досі не отримали. У разі надходження ці кошти підуть на ремонт і утеплення будинку.
“Ще минулого року, коли проект не стартував, я жила в інший реальності: займалася мистецькою платформою Wiz-Art, але, потрапивши до Народного дому, зрозуміла — треба виходити зі своєї зони комфорту, зі світу правильних людей і спілкуватися з іншими, намагатися їх почути і змінити їхнє життя”, – каже Ольга.
Вона вважає, що легко жити в середовищі, де всі з тобою погоджуються, підтримують, втілюють твої ідеї разом із тобою. “Але існує велика кількість відмінних від тебе людей, які потребують твоєї уваги. І все, що на початку стає проблематичним, перетворюється на нові можливості”, – каже дівчина.
Дім для всіх
Народний дім має враховувати інтереси кожного і водночас просувати нові ідеї об’єднання і розвитку людей, каже Ольга. Тому тут діятимуть гуртки та проводитимуть публічні зустрічі.
“Ми вже створили хор, розпочала свою роботу танцювальна студія, далі в нас будуть арт-заняття для людей похилого віку — різні практики творчості від плетіння до декупажу. В перспективі має бути ще майстерня велосипедів, драматичний гурток, літературний і кіноклуб, до цього йдуть останні приготування”, – розповідає Ольга.
Klaster також запустив у Народному домі низку публічних зустрічей. Так, гостем мешканців Збоїщ уже став лідер гурту “Тартак” Олександр Положинський.
“Ми хочемо оживити цей будинок, дати йому нове дихання. Кожен проект тут — це вміння догодити всім: старшим, молодшим, українцям і не тільки, відкритим і закритим людям”, – каже Ольга Райтер.
Зміни, на думку активістів Klaster, мають іти від громади і нею ж контролюватися.
Ольга каже, що перевагою їхньої команди є абсолютна відсутність системи в голові та діях: “Ми не будемо жити за правилами, які хтось нав’язує”.
Щотижня Ольга Райтер проводить збори місцевої громади, аби ділитися ідеями, обмінюватися думками і звітувати про витрачені гроші та пророблену роботу.
Навчитися взаємодіяти
Аудиторія Народного дому різна: старше покоління — це переважно переселенці після операції “Вісла”, є багато молоді різного віку. Також у районі існує велика ромська громада, яку активісти хочуть із часом долучити до діяльності Народного дому.
Представники унікальних культурних пластів мають навчитися між собою взаємодіяти — це ще одна мета простору Збоїщ.
“Я не хочу, аби люди думали, що ми все за них зробимо. Вони мають зрозуміти, що тільки їхня громада впливає на зміни і контролює нашу діяльність. Ми не є рейдерами, які захопили будинок і вирішили все змінити одним махом. Ми лише є тими, хто готовий втілювати ідеї, але якщо цього хочуть усі мешканці”, – каже Ольга.
Часто місцеві мешканці, які приходять до Народного дому, дивуються, що художній керівник, якою є Ольга, не вміє грати на музичних інструментах.
“Люди за інерцією думають, що їх має хтось розважати, грати на баяні. Я пояснюю, що знайду таких людей. Суть керівника — бути об’єднавчим фактором, а не тамадою”, – каже вона.
Незважаючи на різні думки, Народний дім об’єднує людей, і частина району Збоїщ оживає. Довкола будинку вже складається стала аудиторія. Люди стабільно приходять на заняття, старші на зборах пропонують свої ідеї з облаштування простору.
У планах Ольги та її команди — відкрити інноваційні гуртки, наприклад, лабораторію зі створення роботів. Вона вірить у те, що меж для розвитку немає.
