Гобіт: Найнесподіваніша кіноподорож цього року

Перед сеансом нас попередили що фільм триває, майже три години, проте надіються що він не здаватиметься нам задовгим. І вони були праві, на останній сцені в голові тільки крутилося “як кінець, а що там буде далі, хочу ще”. Для мене не було якихось моментів в фільмі, котрі хотілося б “перемотати”. Фільм вийшов цілісним та послідовним, без якихось дурних ляпів, а з доречним гумором. Певно ще й велику роль в отриманні насолоди відіграв чудовий український переклад. Та й сучасні 3D технології йдуть таким фільмам лише на користь. Хоча вже й ніби звик до всіх цих іскор, метань каменів прямо в мій бік, проте час від часу око примружувалося, щоб «осколок не попав».

А чого вартує діалог Гендельфа та Більбо про те що останній мав на увазі кажучи доброго дня. Чи фраза про хоробрість, «що хоробрість це не забрати в когось життя, а залишити його» (можливо не зовсім дослівно процитував). Я ще досі під враженнями від фільму і з нетерпіням чекатиму продовження, тим часом потрохи передивлятися Володаря Перстнів.

Тому коли маєте вільний вечір, а якщо не маєте, то звільніть його і підіть подивіться Гобіта дуже вам рекомендую!

Петро Нек для Lviv Online