“Fort.Missia 2010”: три дні позитиву на місці боїв

Фестиваль відгримів, даруючи величезну кількість радості тисячам людей. Руїни фортів зродили мистецькими проектами, фантастичні краєвиди наповнились доброю музикою, деренчання коників-стрибунців поєдналося із поетичними читаннями, а на територіях військових дій вперше відбулись театральні дійства.

Надзвичайно насичена програма втомлювала ноги батальйонам фестивальників (близько 10 тисяч першого дня, 15 тис. – другого, 5 тис. – третього, коли люди повертались до робочих буднів). Фестиваль «Fort.Missia», що проводиться тільки вдруге, зміг стати одним із найпотужніших оупенейрів країни завдяки патронату голови Львівської обласної державної адміністрації Василя Горбаля, який особисто пообіцяв підтримувати фест і наступного року. Дуже непростий для організації захід (понад триста учасників, немалі відстані між сценами, плюс, як і завжди, купа «несподіваних несподіванок») пройшов без ексцесів.

Ніби й минуло кілька днів, а перед очима й далі мигтять кадри з фестивалю, серед львівського гамору слух вихоплює розмови про «ФортМісію», а на скриньку приходять подяки від гуртів.

Будемо дякувати і їм. Вічно живим «Мертвим Півням» за нові пісні. Забійному «Тартаку» та відважному Сашкові Положинському, за рекордне «коло пошани» по всьому полю у публіки на руках. Американцям «Let Me Introduce You To The End» за віртуозну гру та розкидання сотні дисків. «Пропалій Грамоті», «Че-Че» і «Zapaska» за душевність. «Рутенії» за повстанські пісні. Рок-вар’ятЕ «КораЛЛі» за рок-вар’ятство ізтрембітою. «Джек о’Лентерн» за те, що знову зібрались. «Ґорґішелі» за назву нового альбому. «ShockolaD» за збільшення кількості чарівних дівчат у колективі. Лесі Герасимчук та гурту «Коралі» за цікаве поєднання етно з арт-роком. «Banda ARKAN» за нічні гуляння з музикою і світанковий вхід до села Поповичі. Польським «KOKA» за суперову обробку «ПінкФлойдів». Гучним барабанщикам «Samba Sim» за побудку фестивального люду. «Miąższ» за гру на пилосмоці. «Joke» за «жарт». «Pigs Like Pigeons» за назву гурту. «Sloma i Przedwietrze» за ямайські ритми та вогняне шоу. Металістам «Black Snake» за те, щосповнили радістю серця звукачів із «ArtMax». А ведучому Андрію Жолобу за почуття гумору.

Звісно як би сильно я не хотів клонувати себе, всього не бачив, але тямущі люди розповідали, що «Funkmasters», котрі влаштували виступи українських та польських діджеїв, «просто шматували» публіку. Ярко Хомик читав таку завернуту поезію, що зміщувався кут світогляду. Юрій Іздрик і на цей раз тішив психоделічними музичними витівками «DrumТИатру». Українсько-голандські джазові «ForTTrio.Yaremchuk-Alex-Voytyk» виконували філософські імпровізації. «Borisov-Nosova-Yaremchuk» витворили нову течію електроджазу. «Tatyana Balakisky & Tet Project» з Росії доводили печальністю вокалу до сліз радості. Гонорові ґазди із гуцульської капели «БАЙ» вишивали танців із місцевими молодицями, а «Люди Добрі» рубали гопаків у наметових містечках.

Новинка «ФортМісії» – фестиваль сучасної драматургії «Драма.UA» презентували зовсім незлі театральні вистави колективів з Херсону, Луганська, Тернополя , Львова та далекого північного Стокгольму. Дещо контрастно, але дуже мило виглядали постановки театру «МИ» з Мостиськ та театру «ШАНС» з Судової Вишні. Найбільше сміху і респектів публіки отримали «вербатіми» на яких театрали зачитували уривки підслуханих діалогів: щирих дітей, замучених офіціантів, голодних міліціонерів, учасників гуртів і місцевих мешканців. Більше написала прес-секретарка театралів Андріяна Стахів ось тут.

Літературне середовище проекту «Кабі.net» давало можливість відпочити від гамору та задумитись над силою слів. Із відомими Петром Мідянкою, Світланою Поваляєвою, Олександром Бойченком, Наталкою Трохим, Олегом Лишегою, Віком Ковреєм, Лесем Белеєм, Вано Крюгером виступало купа молодих поетів та бажаючих прочитати свою творчість. Несподівано взяв участь у літчастині відомий грузинський поетАміран Свамунішвілі. На символічних виборах «Короля Поетів» крім короля (Михайло Трохим) вибрали ще королеву (Ярина Черняк), бо голоси журі поділилися навпіл. Запам’ятались ще панкушні сини Поваляєвої, німий вірш Лишеги, балансуючи в асані на руках, та магічний стьоб-реалізм Бойченка.

Одну з найбільш ідейних частин фестивалю – ленд-арт проекти – для середовища фортів творили формація «Кома», група «Тотем», Топій, Кауфман, Вайда, Петлюк,  Хорошко, обоє Барабашів, Савченко, Якунін,Сидоренко, Сусленко, Тремба, Scipior, Zemanek, Бахтови, Небесник, Нойс, Футимський, Никитюк та Бараннік. Про це навіть писати нема змісту – дивіться світлини. Сакажу тільки, що подружжя Бахтових зробило вогняну копію піраміди Хеопса на 15 метрів вищу від оригіналу (піднявшись на повітряній кулі та запаливши канати), а в останню ніч фестивалю з тої ж повітряної кулі та копії оригіналу маятника що за совєтів «прикрашав» Домініканський Собор у Львові, створили найвищий у світі Маятник Фуко.

А розваг з атракціями «просто не перелічити». Розпочалося дійство із турніру з волейболу між чиновниками зі Львова та Перемишля на території Мостиського прикордонного загону (хто вболіває за державних мужів, повідомляю, що дружба перемогла з рахунком 1:1). Вже традиційним стає випускання сотень голубів місцевими ентузіастами (до речі саме в Мостиському районі мешкає голуб-чемпіон Європи)), ретро-машини Авто ЗАЗ «Козак» і веселощі «Великих Швейківських Маневрів». Доповнився фестиваль повітряніою кулею «АЗ-АРТ», ламаними танцями польських «Unikal Family -break dance» і українських «Street masters», жонглерами з Люблінського цирку «Sztukmistrze – Lubelska Grupa Kuglarzy», нічними фаєр-шоу від «Warsztaty Kultury» (Lublin), етноодягом «Мокші», прикрасами та ремісничим містечком від «Музею ідей»… все, не перелічуватиму.

І, звісно, намети в ромашках, світлячки уночі, краєвиди села у ранковому тумані та божественне одкровення у формі трьох сонячних днів.

Ну і ще не можу не згадати, що головна фішка фестивалю – це люди, котрі на нього приїжджають. Таких різних людей нараз не всюди побачиш: місцеві бабусі слухають джаз, їздить обліплений дівчатами БТР, волонтери з Кореї прибирають сміття, шпацирують кобіти, щойно накручені в перукарні… а ще хлоці на «восьмьорках», які серед ночі приїхали сюди послухати Міхаїла Шафутінскаго. Що ж, безкоштовний фестиваль не обгородиш колючим дротом. Найефективніше що можна вдіяти – міняти світогляд людей. Намагатимемось долучати якнайбільше місцевої молоді до підготовки наступного фестивалю, пробудити в них фестивальний патріотизм і відповідальність та гонор за свою місцину. Краще за них, ніхто не справиться з неадекватною поведінкою “односельчан”. Крім того, намагатимемось долати депресивність регіону – за підтримки обласної влади, допомоги місцевої адмінстрації, наших партнерів з Перемишля і Любліна та справедливо очікуваних вже в цьому році Євросоюзівських грантів творитимемо на фортах Україно-Польський Центр Сучасного Мистецтва (з робочими місцями та освітніми програмами). І, зрештою, настане момент, коли різниця між “ними” і “нами” зникне.

Найголовніше  не забувати, що світ змінює тільки позитив. Тоді не надто дошкулятимуть ні відсутність домашнього комфорту, ні втомлені ноги, ні захмарене небо. Ми спробували змінити енергетику цього місця радістю і мистецтвом та зробимо все, що в силах для того, щоб «ФортМісія -2011» не обмежувалась лише трьома днями одного фестивалю а перетворилась в постійно діючий, масштабний культурологічний проект, який принесе Вам ще більше добрих емоцій, багато запитань і ще більше відповідей на них. Адже починаючи фестиваль рік тому, в своєму маніфесті ми ствердили : « Якщо ти підняв камінь з цього боку світу, на іншому він мусить впасти. Наше життя, якщо захоче бути осмисленим, включатиме співучасть у відшкодуванні, яке рукотворні споруди, дикі речі, і твори мистецтва платять за своє існування. Цього не занадто, щоб бути людиною.» – це актуально для нас і сьогодні.

Наша  ідея – спільна праця  митців, поетів, музикантів та фестивальників на руїнах війни.

Зустрічаємося наступного року близько 1 – 3 липня. Не плануйте у цей час залишатись на роботі.

П.С.

Додатковою  атракцією наступною «ФортМісії» стане похід до Поляків у гості. Підземеллям. Без кордону, віз, перевірок та інших недоречностей. Про прогулянки підземеллям і нелегальний перетин кордону ми пожартували. Але саме підземелля, схоже, таки нарешті розкопають. І ви зможете перевірити, чи правду кажуть, що підземний коридор із цегляним склепінням та заіржавілим поруччям веде до самого Перемишля. Принаймні, профінансувати археологічну експедицію з дослідження підземель 6-го форту, пообіцяв Львівський Губернатор Василь Горбаль. Панове археологи, не зволікайте, час іде, копати доведеться багато.

П. П.С.

Мистецьке об’єднання «Дзиґа» дякує всім людям та огранізаціям, котрі зробили цей фестиваль можливим: громадське товариство «Форт», громадське об’єднання «Вірменська 35», Fundacia “TransKultura”, Центр Культури міста Люблін, Майстеркласи Культури –Центру Культури у Любліні, Компанія «Альтернатива», Львівська обласна державна адміністрація, Управління культури і туризму Львівської ОДА, Львівська обласна рада, Служба у справах дітей Львівської ОДА, Львіський обласний ЦСССДМ, Товариство Польської Культури Львівщини (Мостиське відділення), Львівська міська рада, Мостиська районна державна адміністрація, Мостиська районна рада, Поповицька сільська рада, Відділ культури і туризму Мостиської РДА, Староство повітове в Перемишлі Підкарпатського Воєводства, Відділ культури, промоції і туризму міської ради Перемишль, Всеукраїнська асоціація молодіжного співробітництва “Альтернатива В”

Фестиваль підтримали депутати Львівської обласної ради: Ігор Держко,Богдан Турчин, Юрій Візняк, Олег Макар, Ярослав Рущишин, Тарас Батенко, Олесь Старовойт, Петро Олійник, Михайло Коваль, Олег Немчінов.

Сприяли проведенню фестивалю: Мостиський прикордонний загін Державної прикордонної служби,  ГПУ “Львівгазвидобування”, ДП Старосамбірське лісомисливське господарство, ЛГП “Галсільліс”, НВО ” Облсількомунгосп”

Висловлюємо вдячність та повагу всім людям доброї волі, які вболівали і допомагали фестивалю: в першу чергу це  Олег Макар та Андріан Кліщ, без яких організація фестивалю не склалася б так вдало, а такж Роман Новіцький, Володимир Горбацьо, Ганна Букса, Сергій Занько, Григорій Новіцький, Володимир Санницький, Роман Надибський, Віктор Будзин, Олег Копитко, Петро Кочеркевич, Ірина Тучапська, Володимир Лапицький, Роман Лабуда, Петро Кошик, Анатолій Колодій, Іванка Оленяк.