Чим годують львівських туристів

Львів… Щоб його пізнати, треба не десятки років. Для цього життя інколи не вистачає. Львовом треба просто жити і насолоджуватися всім тим прекрасним, що дає це місто.
Вчора у книгарні «Є» була дискусія присвячена багатокультурній столиці Галичини. У розмові брали участь Тарас Возняк – головний редактор журналу «Ї», Вардкес Азруманян – депутат Львівської міської ради, Ірина Магдиш – редакторка журналу Ї, Наталя Космолінська – журналістка, мистецтвознавець. Представники часопису «Ї», перш за все, представляли останній номер, який так і називається «Багатокультурний Львів?». У цьому виданні фіксується факт занепаду культур нашого міста з початком ll світової війни. «Щоб жити у такому багатокультурному світі, треба його спершу якось у головах побудувати», – наголосив Тарас Возняк. У Львові зараз ще діють національні товариства, але вони не роблять жодного вкладу у розвиток культури. Якщо й подекуди відбуваються єврейські фестивалі, вірменські свята, то це просто поодинокі винятки, а не правила.
«Якщо говорити про багатокультурність Львова сьогодні, – зауважила Наталя Космолінська, – то він існує лише з точки зору архітектури». Пані Наталя багато часу проводить з туристами, тож має змогу бачити реальну ситуацію, яка складається у місті. Вона розповіла, що багато хто з іноземних і українських гостей вважає Львів польським, а отже він не має для них і для України жодної цінності. Десь на початку дев’яностих сторінках газети «За вільну Україну» була розміщена стаття, в якій автор пропонував «ненаше» місто взагалі знести з лиця землі і перенести у центр Шевченківський гай.
Багато слів було сказано про львівські заклади харчування. Якщо у нас і є кнайпи у стилі інших національностей, то сама кухня там не відповідає стандартам тої чи іншої країни. Власники створюють інтер’єр, в якому просто приємно перебувати. Щоб не стало соромно перед туристами, їм можна запропонувати два-три заклади, де буде цікаво, комфортно і смачно. Зате справжньої твореної віками галицької кухні у всьому місті наразі нема.
Підсумувала дискусію Ірина Магдиш: «Багатокультурний Львів є, але він не такий ординарний, яким здається. Це постійний рух людей. Ми маємо величезні перспективи, бо володіємо неабияким спадком. Наявність і розвиток багатокультурності залежить, перш за все, від нашого ставлення до неї. І від влади, якій необхідно підтримувати варті уваги ініціативи».

Ірина Павлюк