Брати

Якщо вам сьогодні не пощастило попасти на допрем’єрний показ, то обов’язково підіть наступного тижня на прем’єру. Я не є прихильником підтримувати будь-що українське лише через те, що воно українське, проте цей фільм не є будь-що, це хороший, якісний продукт.

Режисери перемістили місце дії фільму зі Швеції в українські Карпати. Жінка, письменниця, пише книжку про святого Христофора (святий за однією легендою спочатку мав собачу голову, а як навернувся до Бога, то став з нормальним лицем, а за іншою спочатку був дуже красивий, але попросив собачу голову, щоб люди не на нього задивлялися, а слухали його проповіді), приїхала читати лекцію про святих в карпатське село, змушена залишитися в горах через заметіль. Станіслав і Войтко, два брати, що живуть один біля одного, на горбку за селом. День за днем брати відкриваються жінці, розповідаючи кожен свою історію. Чи встигнуть вони дорозказати її, поки «лед під сорочков розтане»?

Любов, заздрість і ненависть існують поруч, можливо вони є просто синонімами одного поняття-явища? Чи можна ділити любов? На двох? А на трьох? На чотирьох? Що ви більше любите цукор чи сіль? Чи буває вал без рову, а рів без валу? Чи є щось в цьому світі чисте, а чи все каламутне? Питань багато, та чи є на них однозначна відповідь?

Фільм довгий, дві години, проте тримає увагу на собі весь час. Дуже приємно, що вже не має цієї рафінованої літературної мови в діалогах, якою часто грішать наші фільми. Тут жива, навіть інколи незрозуміла говірка. Багато статики, але там інакше і не можна. Ще приємно було спостерігати за грою львівських акторів Вікторії Шостак та Миколи Берези.

Сподіваюся мені вдалося передати своє враження від фільму не використовуючи спойлерів. Чекатиму ваших відгуків і вражень в коментарях. І щоб після фільму заінтригувати вас, та й змусити прочитати ще й книжку, скажу, що найогиднішої сцени, яка поставала в мене перед очима під час прочитання повісті, в фільмі так і не екранізували.

Петро Нек для Lviv Online