Виставка Олега Давиденка «Дія»

Долучитися до Вищого можливо тільки через творчість, працю, пошук, ДІЮ, рух. Самозвільнення передає та відкриває іншу реальність за межами надзвичайно чуттєвого сприйняття. Зовнішній відбиток, яким є твір мистецтва, – це точне та тонке відображення внутрішнього світу митця, що є нерухомим, а водночас дихає життям, породжує чистий звук в порожнечі уяви…

Єдина функція мистецтва – це «ДІЯ»;
ЖИВОПИС ДІЇ:
живопис в чистому вигляді;
рівний сам собі;
найвища точка живопису;
перехід живопису в іншу якість;
вільні імпровізації без задуму;
квінтесенція ідеї про привілей творчого акту над результатом;
неочікуване, автоматичне письмо;
знищення меж між мистецтвом і дійсністю;
перемога суб’єктивних почуттів над реальністю;

«ДІЯ», для мене, це спроба повернути живопису первісну силу та подолати вишуканий нікчемний естетизм!
Підсвідоме, глибоке, величне бажання творити спонукає до дії. Особливо коли жага творчості рветься на зовні, не зважаючи на умови та протистояння.
Ти не можеш заспокоїтися: «Ще не зроблено, ще не те, можеш більше…», – стільки всього в серці, в душі, в думках, що прагне бути оплідненим та явленим світові…