Розмова філософів Павла Бартусяка та Володимира Олінкевича «Логіка крику. Френсіс Бекон»

Френсіс Бекон – британський художник (1909-1992), для якого забраження важливіші за красу живопису.

Він — це посередник виразності на службі події та випадку. Беконівський триптих постає фіксацією тривалості подій, що згасають. Художник бачить себе мисливцем за випадком, щоб вбити образ у полотно. Адже останнє – це поле деформації, на якому одні кричать, інші відчувають, а ще інші… Але чи визначені чітко ролі зображеного і спостерігача, чи не обмінюються вони ролями?