Міжнародна конференція “Галичина у ХХ сторіччі. Край у тіні імперій”

Місце проведення: Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6)
Дата початку: 2010-06-03
Дата закінчення: 2010-06-05

Упродовж останнього часу Галичина епохи Габсбургів перетворилася на наукову парадигму, що поєднала різноманітні дослідницькі напрями.
Галичина ХІХ сторіччя представляє типовий приклад для дослідження багатокультурності – з погляду літературознавства, культурознавства, історії юдаїки, славістики, германістики.
Предмети досліджень з багатокультурності досі були гібридними й множинними, взаємно суперечливими та виключальними. Вони становили запізнілі процеси модернізації, різноманітні прояви та форми домінування над цим краєм.
Поняття “Галичина” можна тлумачити по-різному: і як задвірок Габсбурзької імперії, і як літературну-живописну й багатокультурну Аркадію, і як національний П’ємонт, – перспективи та утворення цього простору такі ж різноманітні, як і культури, що тут існували, і тутешні відмінні способи письма: Галичина – Galizien – היצילג – Galicja.
Звідси Галичина складається із кількох “Галичин”, кожен з яких має свою традицію і свій наратив, і які до сьогодні розглядаються окремо. З ретроспективного погляду, це відокремлення є наслідком традиції дослідження, яка ґрунтується на національній парадигмі. Багатокультурна структура краю стала темою різноманітних ностальгійних дискурсів, що відображали усю складність стосунків часто лише в загальних обрисах. На практиці різні реальності Галичини взаємодіяли, впливали одна на одну та поєднувалися, співпрацюючи та конфліктуючи.
Мета конференції – створити комунікативний простір, щоб вийти поза національні та міждисциплінарні межі й означити контури динамічного вивчення Галичини. Зосередитися потрібно на різних взаєминах у цьому історичному краї. Галичина як перетин націй, конфесій та мов була простором для змішання, гібридизації та культурного перенесення. Ще донедавна ці аспекти мало вивчалися у порівнянні із націєтворчими проектами в Галичині.
Цей історичний край визначила австрійська бюрократія після першого поділу Польщі 1772 р., і він проіснував на мапі Європи до 1918 р. Утім він переживає відродження після 1989 р. Саме це оновлення і є відправною точкою конференції, націленої на обговорення традицій, які збереглися від Габсбурзької Галичини ХХ сторіччя.
Засадничим питання є те, як статус-кво, укладений за правління Габсбургів, впливав на наступні форми влади, взаємодії та конфлікти, і як він змінювався у нових державах та імперіях (у Польщі, у Радянському Союзі). Аналогічно розглядається нацистський режим Галичини у контексті Голокосту, вигнання й втечі євреїв, що стало найзначнішим з кількох фатальних чинників, що так радикально змінили край у 1940-х рр.
Наслідки міжкультурних взаємин формують друге головне завдання конференції, що намагається простежити їх до сьогодні й далі в майбутнє. Водночас особливого зацікавлення викликають поєднання різноманітних наукових, художніх, економічних і політичних форм (від)будови Галичини.

На конференції планується обговорити наступні питання:

• Як творці багатокультурного простору Галичини взаємодіють та взаємовпливають?
• Який досвід можна взяти з історії Галичини?
• Як вона впливає на сучасність та майбуття?
• Як використовувати спадщину Галичини у час глобалізації, і які наслідки / обов’язки це матиме?
• Як Галичину сформували імперії, світові війни, Голокост і вигнання?
• Як презентують і обговорюють Галичину сьогодні?

Організатори конференції заохочують використання таких методологій, як дискурсний аналіз, культурна пам’ять, теорія простору, гендерні студії, постколоніальні студії, транснаціональна історія, культурне перенесення.