Виставка «Латвійська трагедія. 1941»

Пересувна документальна виставка «Латвійська трагедія. 1941»: 25 банерів котрої вміщують численні світлини, репродукції документів та газетних публікацій, що ілюструють, як події 1941 року зачепили фактично кожну родину в Латвії.

«Тут можна знайти багато аналогій з українською історією того ж періоду: ті ж самі депортації, репресії, масові розстріли в тюрмах, підпільна боротьба за свою державу, той самий біль та страждання. Латвія – маленька країна у порівнянні з Україною за кількістю населення. Латвія не перебувала так довго під окупаційними режимами, як Україна, і втратила свою незалежність у 1940 році, коли прийшла радянська влада. Маленька держава не могла опиратись великій радянській армії, а тому одразу перейшла в партизанку. Тому у них не були втрачені ідентичність, дух, це була консолідована нація, яка розуміла свою мету – звільнитись від окупації тоталітарного режиму.

Історія України, якщо порівнювати, набагато трагічніша, держава перебувала під окупацією кількох тоталітарних режимів. Якщо боротьба за незалежність у Латвії була у межах одного-двох поколінь, то в Україні ця естафета боротьби передавалась з покоління в покоління. Тоталітарні режими і до латвійців і українців використовували один сценарій. Обидва народи це добре пам’ятають, тому ця виставка є нам зрозумілою, більше того: вона тематично перегукується із нашою постійною експозицією і немовби продовжує її», – зазначив директор музею Руслан Забілий.