Вистава «Еклезіаст»
Кінофестиваль «Ровер»: як це було?
Редакція міської інтернет-газети Postpaper побувала на фестивалі й поспілкувалася з тими, хто крутив педалі, глядачами та організаторами.
Кінофестиваль «Ровер» можна сміливо назвати найекологічнішим в Україні. Для його проведення використовувалась лише енергія, вироблена шляхом велогенерації глядачами на місці події. Звук, освітлення й саме зображення — все це забезпечили самі відвідувачі фестивалю, які прийшли сюди разом зі своїми велосипедами.
Слід сказати і ще про одну «родзинку» фестивалю. Його фінансування було здійснене спільнокоштом, кожен, хто мав можливість та бажання, міг підтримати проект. Збір коштів відбувався на платформі «Велика Ідея». Такий підхід до організації фестивалю є нетиповим для України, а тому захід мав точно бути цікавим. Забігаючи наперед, варто сказати, подія виправдала всі сподівання.
Незважаючи на холодну погоду, під накриттям Палацу Мистецтв зібралось немало людей. Хтось зігрівався крутячи педалі й отримував неабиякі емоції не так від перегляду фільмів, як від генерації енергії. Хтось прийшов з термосом та гарячим чаєм й просто дивився фільми.
Юля: «Я дізналась про цю подію з форуму Velomax. Сюди поспішала, дуже сподівалась, що зможу крутити педалі. Очікувала, що це буде набагато важче. Але це зовсім не важко та приносить задоволення».
Христина та Олексій дізнались про фестиваль від друзів: «Нам дуже цікавий подібний захід, такого точно не вистачає. Очікуємо на цікаві фільми».
Роман:«Я приїхав сюди зі своїм ровером, мені все подобається. Кручу педалі з самого початку – хочу себе випробувати, для мене це веломарафон. Якщо чесно, не на всі фільми звернув увагу, але було декілька цікавих».
Оля: «Це дуже ідейно. Коли крутиш педалі — усмішка з’являється. Крім краєвидів можна кіно дивитись. Це кльово».
Таня: «Вперше в Україні відбувається щось подібне. Це щось неймовірне! Не думала, що це буде саме так. Крутиш педалі та дивишся фільм. Зараз холодно, тому все якраз чудово поєднується. Юху!»
Ольга Райтер, мистецька формація Wiz-Art:
«Це тільки початок, це навіть тест. Ми ще спрацьовуємось разом, дивимось, як виходить транслювати, співпрацюємо з техніками, з цього всього ми зробимо висновки. Подумаємо які фільми показувати наступного разу. Техніки будуть далі працювати над установками. Тільки 6-го числа закінчилась компанія на спільнокошті, поки відбувся трансфер грошей, на організацію було мало часу, хоча ми багато готувались. Все зараз працює — і це головне! Нас вже запросили в Москву, Болгарію, в Пітері нас теж хочуть бачити. Це ніби проста ідея, але втілити це, зробити це – досить важко, трудомістка робота».
«Враження про спільнокошт – над ним треба працювати. Ми продовжили компанію на 30 днів (замість 60 до 90) через літній фестиваль, який забрав багато часу та енергії. Я дуже вдячна «Великій Ідеї», що вони нам повірили. В нас вже не було права ні перед тими людьми, хто надав гроші, ні перед «Великою Ідеєю». Взагалі, я дуже рада, бо є різні кампанії. От, в нас потрібна сума грошей назбиралась завдяки великій кількості трансферів. Ми мали два великих трансфери: на 5-ть тис. та на 3-и тис. гривень, всі інші – це маленькі перекази. Це дуже тішить, це показує, що це затребуваний проект».
«Про ідею. Я бачила щось подібне у фільмі, і подумала, що це кльово. У фільмі, чувак крутить педалі на велосипеді, щоб вся сім’я мала змогу дивитись футбольний матч. Це єдина їхня розвага. Там немає світла, постійно йде дощ, не має що їсти, але герой в екстремальних умовах крутить педалі. От ми і подумали, що буде кльово зробити такий кінофестиваль. Зараз час постапокаліптичний, закінчуються ресурси на землі – але ми все одно зможемо дивитись фільми. До речі, щось подібне я бачила й в українському фільмі «Залізна сотня», там так само – привозили кінотехніка до повстанців і вони крутили ровери, щоб подивитись фільм».
Валентина Залевська, мистецька формація Wiz-Art:
«Це ідея виношувалась дуже довго, є фестиваль схожий за наповненням програми — Bicycle Film Festival New York. Він робиться вже багато років, ми cконтактувались з засновником цього фестивалю і намагалась зрозуміти – що потрібно, аби провести фестиваль в Україні. Вели переговори, дуже довго це тягнулось, складно юридично, бо це стосується авторського права. Це як певна франчиза, вони не надають повної свободи, весь дизайн та програму. Тому ми вирішили зробити своє. Що стосується ідеї вело генерації, вона не нова, наша новація: це поєднати все разом».
«Коли ми працювали над компанією cпільнокошту – зрозуміли, не всі ще розуміють про що йде мова. Інколи надсилаєш лінк, людина може навіть не відкрити, не зрозуміти про що йдеться, особливо коли говориться про гроші. Тому є люди , які не знають що таке спільнокошт, що таке «Ровер» на спільнокошті. Над цим треба працювати, головне — ми змогли таки зібрати потрібну суму».
Юра, IT фестиваль Decoded:
«Ми займаємось технічною підтримкою. Ми створювали ці вело установки, освітлення, цей екран, завдяки якому люди мають можливість переглянути фільми. Крім того, ми брали участь у тому, щоб цей захід відбувся – наша ідея – це ці генератори. Ці генератори ми створили самі. Найбільша складність – відсутність коштів, коли ми почали цей проект в нас не було грошей. Ми за свій рахунок мали створити тестову версію. Після цього ми очікували, коли зберуть гроші. Після цього – ми вже почали працювати, адже такі установки трохи потребують ресурсів, це дорого».
Іван Сольський, IT фестиваль Decoded:
«Спочатку ми не знали чи будуть гроші. Думали ще перенесемо подію. Я взяв відпустку щоб це організувати. Ми зробили перший тест у суботу ранок – і все запрацювало. Ми просто почали стрибати, це щось неймовірно — ти крутиш педалі на ровері, а з колонок лунає музика. У нас один хлопець не спав 56-ть годин, він займався паянням всіх контактів. Ми таки зробили, що все працює. Так само повністю самі зробили екран за 1 добу».
«Коли з’явилась ця ідея, ми подумали, порахували – взагалі не попали в кошторис, ще раз подумали, порахували – ще раз не попали. Ми зробили спочатку дослідний зразок на автомобільному генераторі. Там є свої плюси та є свої мінуси.Тоді я знайшов подібний фестиваль в Лондоні. Я написав їм – вони мені відповіли, що вони використовують і як вони це роблять. Завдяки ним ми знайшли самі генератори, ми їх купили в Польші за 90 злотих (тут в Україні їх продають за 1000 гривень). Технічна реалізація не сказав би що була скопійована, адже ви ми використовували трохи інший підхід. Що конкретно: є генератор, який виробляє енергію, робить постійну напругу від 0 до 30 вольт. Є блок, який стабілізує напругу, він її вирівнює, фільтрує. З кожного ровера виходить 12 вольт. Підключили UPS – для того щоб живити ноутбук та проектор. Завдяки автомобільному підсилювачу тримали 200-250 ватт. Система попала в 10-ть генераторів. Система стабілізації напруги зменшила навантаження на колесо — тому крутити педалі справді легко».
«Ідей дуже багато. Хлопці, які допомагали це робити, постійно займаються кінотеатрами, 3D-5D, говорять про те, що цей проект може розпочкуватись на декілька проектів: музичний кінофестиваль, платформу, що під час руху дозволить показувати якісь пейзажі й інше. Найреальніше, що мені дуже подобається, просто використовувати як звукову установку. Не треба проектора, UPS, якщо ми просто використовуємо звук – можна виїздити куди завгодно. Для проведення музичного фестивалю буде достатньо двох роверів. Ми виїзджаємо в місто, підключаємо мікшер, заводимо туди електрогітари, може хтось придумає як ударну установку експлуатувати, — і все готовою. До речі, в Америці такі фестивалі вже відбуваються».
